Житомир планує стати першим кліматично нейтральним містом України до 2050 року і вже скоротив викиди вуглецю на понад 40%, перевищивши поставлену ціль 2022 року у 30%.
Про це йшлося під час престуру "Кліматично-нейтральне майбутнє Житомира. “Зелений” перехід міста на 100% ВДЕ до 2050 року" в якому взяла участь редакція ЕкоПолітики.
Міський голова Житомира Сергій Сухомлин розповів, що вже у 2014 році було розуміння, що газ та інші енергоресурси така ж зброя росії, як ракети та танки. Залежність України від російських енергоресурсів була величезною і вона роками використовувалася як важіль впливу.
Тому у 2014 році місто прийняло Стратегію розвитку, в якій енергоефективність стала однією з найбільш важливих складових. На той час для опалення Житомир використовував 96 мільйонів м3 газу. Наразі цей показник вдалося зменшити до 46 млн м2.
Сухомлин підкреслив, що місто активно розвивало енергоефективні програми та брало участь в численних європейських кліматичних проєктах. Наприклад, у 2019 році Житомир отримав срібну нагороду Eropean Energy Award за скорочення викидів СО2 на 20%. До 2022 року кількість викидів мала скоротитися на 30%, проте вдалося досягти скорочення на понад 40%.
Він пояснив, що завдяки енергоефективності місто:
- економить енергоресурси та бюджетні кошти;
- зменшує антропогенне навантаження на довкілля;
- програми сприяють сталому управлінню та розвитку міста.
Сухомлин наголосив, що в середньому по Україні тепловтрати при опалюванні сягають 12%, а в деяких містах до 30%. Ці втрати враховані в комунальних платіжках. А в Житомирі другий опалювальний сезон поспіль проходить з втратами 4-4,5%. Через це в місті одні з найнижчих тарифів в Україні.
Він підкреслив, що до 2030 року Житомир планує на 80% відмовитися від газу.
Успішна реалізація проєктів також полегшує доступ до фінансування в інших програмах. Так в Житомирі реалізували численні проєкти з термомодернізації житлових будинків та обʼєктів соціальної інфраструктури. Наприклад, з 2014 року в місті термомодернізували 18 дитсадків та 6 шкіл.
Сухомлин наголосив, що енергоефективні заходи допомогли місту максимально легко пережити російські терористичні атаки на енергосистему України. Наприклад, в Житомирі два роки тому розпочали програми з обʼєднання міських, районних та квартальних котелень між собою. Тому, коли одна котельня виходила з ладу, інші забезпечували людей теплом.
Він додав, що через повномасштабне вторгнення частину проєктів довелося призупинити. Наприклад оновлення “Житомирводоканалу”, будівництво нових очисних споруд за найновішими європейськими технологіями (за кошти Світового банку) та головної каналізаційної насосної станції (за грантові кошти Словенії).
Хоча в Україні вода “з крана” відповідає всім санітарним нормам, люди часто використовують покупну, або джерельну воду через низькі смакові якості. Проєкт покликаний вирішити цю проблему.
Житомир також першим в Україні підписав договір про перехід на 100% відновлювальні джерела енергії до 2050 року. Сухомлин переконаний, що це цілком реально зробити. Для реалізації такої мети місто незабаром планує розпочати переговори з сонячною та вітровою промисловістю. Окрім того, НАК "Нафтогаз" планує побудувати в Житомирі ТЕЦ, яка працюватиме на деревині та RDF (екологічно безпечне паливо з переробленого сміття). ТЕЦ зможе забезпечити теплом і електроенергією до третини міста. Цьому сприятиме нещодавно запущений сміттєпереробний завод.
Сухомлин розповів, що у 2019 році у Житомирі закінчили програму з модернізації вуличного освітлення. Застарілу систему освітлення замінили на світлодіодні ліхтарі та збільшили кількість світлових точок. Наразі в енергозберігаючому режимі освітлення міста потребує 320-350 кВт на годину.
Він наголосив, що завдяки низці енергоефективних програм у Житомирі під час блекаутів майже не відключали світло, адже місто вкладалося в ліміти.
Учасники престуру відвідали дитячий садок №6, який теромомодернізували у 2015 році. Будівля 1968 року втрачала тепло через великі вікна та щілини. Комплексна модернізація – від даху до фасаду – дозволила збільшити температуру в закладі з +16-17 °C до 20-21°C. При цьому споживання тепла скоротилося на 55-60%. Заклад також обладнали індивідуальним тепловим пунктом.
Директорка ДНЗ №6 Тетяна Казмерчук розповіла, що завдяки цьому діти стали менше хворіти, а відвідування збільшилося.
Модернізацію провели завдяки підтримці Північної Екологічної Фінансової Корпорації (NEFCO), Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля (Е5Р) і міського бюджету. Загальна вартість робіт сягнула близько 8 мільйонів гривень.
Казмерчук зазначила, що щоранку в закладах освіти проводиться енергомоніторинг. Так в спеціальну програму вносяться відомості щодо температурного режиму, показники води, тепла та електроенергії. Це необхідно щоб відслідковувати економію ресурсів та грошей. Гроші з зекономленого тепла залишаються в закладі та витрачаються на локальні потреби, зокрема на премію співробітників та закупку необхідного обладнання. У 2022 році економія склала близько 20 тисяч гривень.
Також учасники відвідали ОСББ "Вулик-21" на вулиці Народицька. Його модернізували у 2015 році в рамках програми “теплі кредити” за 188 тисячі гривень (з міського бюджету компенсовано 30% – 56 тисяч гривень, з обласного бюджету - 10 тисяч гривень, з державного – 83 тисячі гривень). Також провели енергоефективні заходи по пакету “Б” програми “Енергодім” на 25 мільйонів гривень.
Голова правління ОСББ Людмила Панченко підкреслила, що після модернізації сума в платіжках за тепло для мешканців будинку зменшилася на 40-50%.
Організатори проєкту: Громадська Спілка "Бізнес за партнерство" в рамках проєкту "Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність в Україні", що виконується німецькою урядовою компанією GIZ за дорученням Уряду Німеччини та Швейцарії. GIZ Ukraine
Проєкт реалізується за підтримки: Міністерства розвитку громад та територій України, Міністерство освіти і науки України, Міністерство економіки України, Держенергоефективності.
При партнерстві: Національна Спілка Архітекторів України – НСАУ, Національна спілка журналістів України (НСЖУ), Асоціація міст України, Конфедерації будівельників України.
