Для успішної реалізації “зеленого” переходу Україна має наслідувати європейський приклад і перейти до цільового спрямування податку на викиди промислових підприємств.
Таку аргументовану думку висловили аналітики GMK Center у межах нового дослідження “Вуглецеве ціноутворення та фінансування декарбонізації в Україні та ЄС”.
Чому екоподаток в Україні не сприяє екомодернізації промисловості
Фахівці констатували, що інструменти вуглецевого ціноутворення в Україні та ЄС є принципово різними. Основні відмінності вони навели у таблиці:

Джерело: gmk.center.
На думку експертів GMK Center, великою проблемою є те, що надходження від вуглецевого податку наразі акумулюються у бюджетах різних рівнів. Водночас промислові підприємства втрачають фінансові ресурси, які могли б бути використані на проведення екомодернізації виробництва.
Державний Фонд декарбонізації, який частково отримує ці кошти, не в змозі фінансувати проєкти великих промислових підприємств через брак коштів і недостатню порівняно з потребами великих виробників суму максимального кредиту у розмірі 90 млн грн.
“В Україні вуглецевий податок – це виключно фіскальний інструмент, який обмежує можливості підприємств із реалізації проєктів декарбонізації”, – говорять у GMK Center.
Водночас у ЄС система торгівлі квотами на викиди парникових газів EU ETS акумулює кошти, які потім використовують на реалізацію проєктів "зеленого" переходу.
Цільове спрямування плати за викиди як необхідна умова декарбонізації
Експерти GMK Center проаналізували звіт Єврокомісії про функціонування європейського ринку викидів вуглецю у 2023 році та створили інфографіку надходжень і наступного розподілу доходів від EU ETS:

* – зокрема Ісландія, Норвегія, Північна Ірландія та Ліхтенштейн;
** – використано країнами-членами із загальної суми доходів у розмірі €33,3 млрд у 2023 році, зокрема сума компенсації непрямих витрат на вуглець.
Джерело: gmk.center.
Загальна сума доходу від продажу квот на викиди в межах EU ETS у 2023 році становила €43,6 млрд. Ці кошти розділили на дві частини:
-
€10,3 млрд було направлено у спеціальні фонди, які фінансують “зелений” перехід (Innovation Fund, Modernization Fund, Recovery & Resilience Fund);
-
€33,3 млрд отримали країни-члени*. З червня 2023 року вони зобов'язані витрачати доходи від системи торгівлі квотами на викиди тільки на кліматичні проєкти. Ці видатки чітко контролює Єврокомісія.
“Тобто доходи EU ETS мають цільове спрямування – потреби "зеленого" переходу. Фактично EU ETS є не тільки інструментом, який забезпечує фінансовий тиск на емітентів, але і засобом акумуляції фінансових ресурсів для потреб декарбонізації”, – констатували фахівці.
Саме тому вони переконані, що у своєму прагненні до євроінтеграції Україні теж потрібно запровадити цільове спрямування податку на викиди.
Раніше ЕкоПолітика розповідала, скільки коштуватиме “зелений” перехід української металургії.
Також ми публікували пояснення експертів, чому Україна не впорається з декарбонізацією вітчизняної промисловості без підтримки ЄС.