Декарбонізація української металургійної галузі може коштувати близько $12 млрд, що під час війни є непідйомною сумою для підприємств.
Такі підрахунки фахівців ГМК Центр наведені у статті про декарбонізацію української промисловості.
Зокрема, наголошується, що зниження викидів це національне завдання, тож держава має бути залучена у процес пошуку фінансування для переходу на зелену металургію. Мова йде про доступ українських підприємств до європейського "зеленого" фінансування.
Саме тому українським металургійним підприємствам критично потрібно дістати доступ до європейських інструментів. Зокрема таких, як Фонд справедливого переходу, Інноваційний фонд, гранти та пільгове фінансування проєктів “зеленого” переходу.
Наприклад, у Канаді уряд фінансує половину вартості проєктів з переходу на електросталеплавильне виробництво (EAF). Останнє співфінансування “зеленого” проєкту – це EAF перехід меткомбінату Dofasco вартістю $1,8 млрд, з яких 50% профінансувала держава. Гроші підприємствам надходять із федерального та провінційного бюджетів Канади, куди бізнес раніше сплачував податки за викиди CO2.
За словами аналітиків, в Україні кошти за викиди потрапляють у загальний держбюджет, де розчиняються серед інших витрат. Експерти закликають встановити цільове використання екологічних платежів і спрямувати їх на декарбонізацію промисловості.
Фото: gmk.center.ua
Також аналітики звернули увагу на досвід Японії, де уряд надає податкові кредити у розмірі $149 за кожну тонну “зеленої” сталі, отриманої на об’єктах, які побудували в межах декарбонізації металургійних заводів.
Фахівці підкреслили, що в нинішніх умовах, коли понад 50% дефіциту українського держбюджету фінансують завдяки зовнішній фінансовій допомозі, це не надто реалістичний варіант для галузі.
Нагадаємо читачам ЕкоПолітики, що торік загальні інвестиції міжнародної гірничо-металургійної групи компаній “Метінвест” в екологічні ініціативи досягли позначки $170 млн, це на 2% більше, ніж у 2023 році.
Компанія розподілила це фінансування наступним чином:
- 77% становили операційні витрати, які спрямували на ремонт і підтримку екологічної безпеки;
- 23% витратили на капітальніпроєкти– проведення модернізації обладнання та впровадження більш екологічно чистих технологій.
