Зелене світло для ВЕС у Карпатах: Мінекономіки надало висновок ОВД по полонині Руна

Зелене світло для ВЕС у Карпатах: Мінекономіки надало висновок ОВД по полонині Руна facebook.com/SavePikuy
Марія Семенова

Нова ВЕС матиме потужність понад 150 МВт, проте її будівництво, на думку експертів, відбувається з порушеннями

Попри сотні звернень експертів, громадськості та парламентарів, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства надало висновок з оцінки впливу на довкілля (ОВД) для будівництва ВЕС на полонині Руна в Закарпатті. Екоактивісти вбачають в цьому вкрай обурливий прецедент, коли забудовник може ігнорувати закони, а потім все одно заднім числом отримувати карт-бланш від влади на знищення унікальних екосистем.

ЕкоПолітика розповідає про позицію Мінекономіки, реакцію екоспільноти та можливий вплив цього ОВД на майбутнє Карпат.

Позиція Міністерства

Повідомлення про надання висновку ОВД №8343 Мінекономіки оприлюднило у п’ятницю, 13 лютого. Йдеться про будівництво ВЕС на території Тур’є-Реметівської громади. Там планують звести 30 вітроустановок загальною потужністю 156 МВт.

Аргументи Мінекономіки на користь забудови полонини вітряками:

  • територія будівництва ВЕС та інфраструктури до неї не входить до природо-захисної зони, не накладається на межі пралісів та водно-болотних угідь;
  • охоронні зони ПЗФ не будуть порушені.
  • полонина Руна не є первинною дикою територією;
  • проєкт не передбачає вирубки лісів;
  • реалізація проєкту відповідає нормам ОВД.

Додатково у Міністерстві запевняють, що доля Руни не стане прецедентом.

"Рішення по ОВД для Полонини Руна не означає автоматичні аналогічні рішення по ОВД на інших ділянках, кожен кейс вивчається індивідуально. Зараз здійснюються інші ОВД по вітряках по всій країні, в інших областях і кожен кейс вивчається окремо і в межах закону", – йдеться у повідомленні.

Міністерство не обійшло увагою теми економічної доцільності та енергетичної стійкості. Серед факторів ухвалення рішення згадані руйнівні російські обстріли і необхідність розвитку сектору ВДЕ в Україні.

Окремо маємо зазначити, що Міністерство фактично зняло з себе відповідальність за те, що забудовник зводив фундаменти до вітряків, скориставшись прогалинами в чинній регуляторній політиці.

"Інвестор почав побудову фундаменту під майбутні вітряки ще на етапі оскарження дозвільної документації в суді, не дочекавшись висновку ОВД. Проте чинний Закон України про оцінку впливу на довкілля не містить прямої заборони такого підходу, тож визнати діяльність недопустимою лише з цієї причини неможливо", – пишуть у Мінекономіки.

Навіть усвідомлюючи свавілля дій забудовника, інституція дала йому дозвіл на подальші роботи.

Обґрунтована недовіра суспільства

Екоспільнота обурена як самим рішенням, так і спробами "заспокоїти" громадськість – нібито висновок стосується лише полонини Руна. В Українській природоохоронній групі (UNCG) наводять кілька фактів, які засвідчують – вже зараз підготовка до будівництва вітряних електростанцій триває й на інших полонинах, а паралельно готуються руйнівні зміни до законодавства із захисту лісів.

  1. На полонинах Свидовець, Гостра та Красна, за інформацією UNCG, вже сформовані земельні ділянки, а також встановлені вимірювальні межі.
  2. Мінекономіки не дозволяє Держекоінспекції проводити перевірки на полонинах. За чотири місяці ДЕІ отримала лише один дозвіл. До прикладу, у Негребівці жителі чекають на обіцяний контроль з боку Міністерства вже два місяці.
  3. Праліси рубали і рубають просто зараз. За даними природоохоронців, зараз триває знищення вікових буків для прокладання ліній електропередач до полонин Руна та Гостра.
  4. Масові суцільні рубки в Карпатах можуть повернути на законодавчому рівні. Держлісагенство підготувало проєкт постанови, який зніме останні запобіжники проти знищення рідкісної флори й фауни з Червоної книги.

"Фактично своїм рішенням міністерство дозволило бізнесу спочатку нищити природу – будувати дороги та фундаменти, – а вже потім, постфактум, отримувати необхідні дозволи", – підсумовують у спільноті.

Підтримка експертів у сфері ВДЕ

З боку фахових спільнот, які працюють на розвиток відновлюваної енергетики в Україні, рішення Мінекономіки отримало підтримку.

"У нинішніх умовах, коли енергетична інфраструктура країни зазнає системних атак, своєчасне та правове ухвалення рішень щодо нових генеруючих потужностей є питанням не лише інвестиційної привабливості, а й національної безпеки", – пишуть в Українській вітроенергетичній асоціації (УВЕА).

Водночас спільнота виділяє важливість дотримання принципів прозорості та верховенства права. В УВЕА підкреслюють, що для довіри інвесторів та міжнародних партнерів вкрай необхідно дотримуватись балансу між розвитком відновлюваної енергетики та дотриманням екостандартів.

Реакція суспільства

Що допис Міністерства, що допис міністра Олексія Соболева отримали сотні негативних коментарів від екоактивістів та громадськості.

Окрема тема – показова сліпота Мінекономіки, яке вирішило не помічати низку порушень в цій історії.

"Фундамент не рахується, вирубка лісу під дорогу не рахується, визначення цієї території під смарагдову мережу не рахується. Що тут ще скажеш", – пише Марія Гнатишин.

"Ми підтримуємо ВДЕ, але не ціною Карпат. Дорогу через праліс уже прорубано – є кримінальне провадження і призупинений сертифікат FSC. Постанова Верховного Суду щодо Смарагдової мережі проігнорована. Це не зелений перехід – це чорна п'ятниця для зелених Карпат", – коментує акаунт Української кліматичної мережі.

Скрін коментарів до допису Мінекономіки у Facebook

Скрін коментарів до допису Мінекономіки у Facebook

Реальність, яку бачать українці, контрастує із уявленнями про світ і законність, які транслює Міністерство.

"В усіх ОВД Мінекономіки забезпечує дотримання “червоних ліній” з питань захисту довкілля. Розвиток ВДЕ можливий лише за наявності екологічних запобіжників та виконання вимог законодавства", – писав у своєму дописі у Facebook міністр Соболев.


Проте забудова полонини Руна – це низка порушень законодавства, які системно ігнорувались державними інституціями. Лише кілька прикладів – Держекоінспекція Закарпаття не побачила порушень, а до того відмовлялася надати акт перевірки законності будівництва. Закарпатський обласний адміністративний суд також відмовився захищати полонину від забудови.

ЕкоПолітика системно висвітлює цю ситуацію. Лише нещодавно ми писали, що 17 народних депутатів звернулися до міністра Олексія Соболева із проханням забезпечити заповідний статус високогірним територіям Карпат. Вони писали, що ще до висновку ОВД території зазнали непоправної шкоди. Як бачимо, навіть думку парламентарів Мінекономіки не враховує.

 

 

 

Читайте також
Боротьба за Карпати: Мінекономіки тягне час, нардепи звертаються до міністра
Боротьба за Карпати: Мінекономіки тягне час, нардепи звертаються до міністра

Парламентарі просять надати заповідний статус всім карпатським високогір’ям

Курорт замість лісу: на Львівщині віддають 176 га комунального лісу під вирубку
Курорт замість лісу: на Львівщині віддають 176 га комунального лісу під вирубку

Депутатам не представили ні проєкта будівництва, ні методики розрахунку збитків від вирубки дерев

Чи забудують полонину Руна? Активісти отримують формальні відповіді від Міністерства
Чи забудують полонину Руна? Активісти отримують формальні відповіді від Міністерства

Інституція не хоче брати на себе відповідальність зі створення заказника, перекладаючи це на Закарпатську ОВА

Боротьба за Карпати: Мінекономіки тягне час, нардепи звертаються до міністра
Боротьба за Карпати: Мінекономіки тягне час, нардепи звертаються до міністра

Парламентарі просять надати заповідний статус всім карпатським високогір’ям