У Верховній Раді зареєстрували проєкти постанов про винесення на голосування двох екологічних законопроєктів №4167 "Про промислове забруднення" та №3091 "Про екоконтроль".
Відповідні постанови з’явилися на сайті парламенту в четвер, 14 травня.
Напередодні, 13 травня, на засіданні Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування обидва законопроєкти було схвалено та рекомендовано до розгляду. Наступним кроком стане внесення документів до порядку денного на найближчій сесії, а згодом — ухвалення в першому читанні.
- №3091 "Про екоконтроль"
Автор документа — нардеп від "Слуги народу" Олександр Маріковський.
Мета — реформа державного екологічного контролю. Він усуває низку перепон на шляху перевірок; посилює відповідальність за порушення природоохоронного законодавства; встановлює суттєвий штраф за недопуск інспектора; прибирає дублювання повноважень між різними державними установами.
Що змінили до повторного першого читання:
- Пропонується створити новий орган, що здійснюватиме контроль за дотриманням вимог і норм законодавства у сфері екологічного контролю. Натомість чинний орган — Державну екологічну інспекцію — пропонують ліквідувати.
- Закон не регулюватиме дотримання вимог ліцензійних умов. Цей пункт вилучили з першої версії законопроєкту.
- Тривалість перевірок буде: не більш ніж п'ять днів для суб’єктів середнього та незначного ступеня ризику, а на підприємствах зі значним ступенем ризику — не більш як 15 днів.
- Підприємства щорічно будуть зобов’язані подавати письмовий звіт щодо робочого часу здійснення діяльності трудового колективу. Дедлайн — не пізніше як 15 січня.
- Про будь-які суттєві зміни в роботі підприємства потрібно повідомляти в органи контролю не пізніше ніж через 12 годин після набуття таких змін чинності.
- Усі зарплати представників органів державного екологічного контролю розраховуються на основі прожиткового мінімуму. Формулу визначено в законопроєкті.
У пояснювальній записці вказано, що на реалізацію законопроєкту знадобиться додатково близько 5 млн грн і збільшення видатків із держбюджету на оплату праці екоінспекторів.
- №4167 "Про промислове забруднення"
Мета документа — імплементувати в українське законодавство положення Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди, а саме: об'єднати природоохоронні дозволи в один — інтегрований, ввести найкращі доступні технології та методи керування (НДТМ), створити реєстр промислових підприємств, які повинні отримувати такий дозвіл і т. д.
Документ зареєстровано ще в кінці вересня 2020 року. Він передбачає впровадження системи контролю промислового забруднення в межах проєкту "Найкращі доступні технології та методи керування для України" (НДТМ для України), який реалізується за підтримки Deutsche Gesellschaft fur Internationale Zusammenarbeit (GIZ) за дорученням уряду Німеччини.
Що він передбачає:
- впровадження інтегрованого довкільного дозволу на викиди для підприємств-забруднювачів;
- визначення видів діяльності, які вимагають інтегрованого довкільного дозволу;
- вимоги щодо застосування найкращих доступних технологій і методів управління (НДТМ);
- моніторинг викидів і контролю суб’єктів господарювання, які отримали інтегрований довкільний дозвіл.
Що змінилося в новій редакції:
- "Інтегрований дозвіл" замінили на поняття "інтегрований довкільний дозвіл".
- Подання заяви на отримання інтегрованого дозволу відбуватиметься тільки електронним шляхом.
- Видача та будь-які зміни інтегрованого дозволу будуть платними.
- На етапі внесення змін до інтегрованого дозволу проводитимуть громадське обговорення.
- Визначено ієрархію встановлення нормативів гранично допустимих викидів – НДТМ.
- Законопроєкт також поширюється на етап проведення пусконалагоджувальних робіт.
- Фінальне рішення про видачу інтегрованого дозволу ухвалюватиме Міндовкілля.
- Визначено додаткові умови для внесення змін та оновлення умов інтегрованого дозволу.
- Передбачається встановлення засобів автоматизованого моніторингу викидів, які в режимі реального часу мають передавати до дозвільного органу інформацію про викиди: діоксиду сірки, оксидів азоту та пилу у відхідних газах із кожної спалювальної установки, оксиду вуглецю у відхідних газах із кожної спалювальної установки, що працює на газоподібних видах палива, органічного вуглецю, хлороводню, фтороводню, діоксиду сірки з кожної установки для спалювання відходів та установки для сумісного спалювання відходів, концентрації газоподібного діоксиду та триоксиду сірки, що вивільняються в результаті розщеплення та кальцинування з установок задля накопичення відпрацьованої кислоти в об’єктах із сульфатним процесом, хлору з основних джерел у межах об’єктів із хлоридним процесом, пилу з основних джерел із кожної установки, що виробляє двоокис титану.
Як повідомляла ЕкоПолітика, раніше в РНБО закликали доопрацювати проєкт закону "Про промислове забруднення", залучивши до цього представника апарату Ради національної безпеки та оборони.
