За 10 років українці почали "смітити" майже на 3 млн тонн більше: що робити?

За 10 років українці почали "смітити" майже на 3 млн тонн більше: що робити? Shutterstock
Олена Бережнюк

В Україні відчутно зросла кількість утворених та зібраних відходів

За даними звіту Держстату "Довкілля України 2020" проблема з відходами в нашій країні лише наростає. За останні 10 років суттєво збільшився щорічний обсяг утворених відходів, а також загальний об’єм накопичених, зокрема, в розрахунку на 1 км території та на 1 особу. Переламати цю статистику міг би рамковий законопроєкт "Про управління відходами", але щодо нього ніяк не можуть дійти згоди.

Україна стабільно продукує надзвичайно багато відходів. Зокрема, за даними 2010-го року їх було утворено 425,9 млн тонн. У 2015 показники дещо впали до 312,3 млн тонн, але ймовірно, причиною падіння стала окупація окремих регіонів. Після 2015 тенденція до росту продовжилася і уже до 2020-го ми почали утворювати 462,4 млн тонн сміття на рік. Якби ситуація в країні залишалася стабільною, можна припустити, що утворення відходів наразі перетнуло б позначку у 600 млн тонн. Відзначимо, що майже 99% цих відходів припадають на промисловість.

Але не лише промисловість нарощує темпи забруднення країни. І самі українці почали викидати більше сміття. Якщо у 2010-му було зібрано 9,7 млн тонн побутових відходів, то у 2020-му вже 12,6 млн тонн. Тобто, +3 млн тонн.

Що цікаво, утилізують, згідно статистики, лише 4-ту частину цих відходів. Більшість же потрапляють у спеціально відведені місця збору. Єдина позитивна тенденція – все менше таких відходів почали потрапляти на стихійні звалища.

Загалом, кількість накопичених відходів з 2010-го зросла майже на 2 млрд тонн і досягла позначки в 15,6 млрд. На одного громадянина України вже приходиться близько 374,5 тис. кг відходів. Лише за останні два роки ця цифра зросла більш як на 70 кг!

Позбутися такого величезного багажу сміття – неможливо, але ми цілком можемо собі дозволити бодай сповільнити темпи його накопичення. Першим кроком до цього мав би бути законопроєкт 2207-1-Д "Про управління відходами". Він мав встановити чіткі межі відповідальності у сфері відходів та стимулювати переробку. Загалом "сміттєва реформа" має на меті зробити вивіз відходів на полігони "дорогим задоволенням", та спонукати гравців сфери задаватися питанням: як переробляти відходи, щоб це було максимально вигідно?

На жаль, законопроєкт 2207-1-Д чекає другого читання вже більш як півтора роки. Заступник голови комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування Олександр Маріковський на початку листопада запевняв, що рамковий  законопроєкт можуть проголосувати вже за місяць. Але ось наближається грудень, а його обговорення не завершено навіть на рівні підкомітету. Тому наразі можна з впевненістю сказати, що накопичувати відходи з шаленою швидкістю ми будемо ще довго.

Читайте також
Легалізація полювання як розваги: активісти закликають заблокувати законопроєкт № 15431
Легалізація полювання як розваги: активісти закликають заблокувати законопроєкт № 15431

Документ дозволить полювати в сезон тиші, вводить перелік "шкідливих тварин" та створить суперечливе Агентство, яке само себе контролюватиме

За вісім років діяльності Фонд енергоефективності виплатив 5,2 млрд грн грантів
За вісім років діяльності Фонд енергоефективності виплатив 5,2 млрд грн грантів

Сумарний екологічний ефект від втілених проєктів невідомий

Вік, хвороби та "чорні лісоруби": чому в Україні зникають лісосмуги і навіщо вони потрібні
Вік, хвороби та "чорні лісоруби": чому в Україні зникають лісосмуги і навіщо вони потрібні

Їх відновлення повсюдно стикається із бюрократією та нестачею коштів у громад