За 10 років українці почали "смітити" майже на 3 млн тонн більше: що робити?

За 10 років українці почали "смітити" майже на 3 млн тонн більше: що робити? Shutterstock
Олена Бережнюк

В Україні відчутно зросла кількість утворених та зібраних відходів

За даними звіту Держстату "Довкілля України 2020" проблема з відходами в нашій країні лише наростає. За останні 10 років суттєво збільшився щорічний обсяг утворених відходів, а також загальний об’єм накопичених, зокрема, в розрахунку на 1 км території та на 1 особу. Переламати цю статистику міг би рамковий законопроєкт "Про управління відходами", але щодо нього ніяк не можуть дійти згоди.

Україна стабільно продукує надзвичайно багато відходів. Зокрема, за даними 2010-го року їх було утворено 425,9 млн тонн. У 2015 показники дещо впали до 312,3 млн тонн, але ймовірно, причиною падіння стала окупація окремих регіонів. Після 2015 тенденція до росту продовжилася і уже до 2020-го ми почали утворювати 462,4 млн тонн сміття на рік. Якби ситуація в країні залишалася стабільною, можна припустити, що утворення відходів наразі перетнуло б позначку у 600 млн тонн. Відзначимо, що майже 99% цих відходів припадають на промисловість.

Але не лише промисловість нарощує темпи забруднення країни. І самі українці почали викидати більше сміття. Якщо у 2010-му було зібрано 9,7 млн тонн побутових відходів, то у 2020-му вже 12,6 млн тонн. Тобто, +3 млн тонн.

Що цікаво, утилізують, згідно статистики, лише 4-ту частину цих відходів. Більшість же потрапляють у спеціально відведені місця збору. Єдина позитивна тенденція – все менше таких відходів почали потрапляти на стихійні звалища.

Загалом, кількість накопичених відходів з 2010-го зросла майже на 2 млрд тонн і досягла позначки в 15,6 млрд. На одного громадянина України вже приходиться близько 374,5 тис. кг відходів. Лише за останні два роки ця цифра зросла більш як на 70 кг!

Позбутися такого величезного багажу сміття – неможливо, але ми цілком можемо собі дозволити бодай сповільнити темпи його накопичення. Першим кроком до цього мав би бути законопроєкт 2207-1-Д "Про управління відходами". Він мав встановити чіткі межі відповідальності у сфері відходів та стимулювати переробку. Загалом "сміттєва реформа" має на меті зробити вивіз відходів на полігони "дорогим задоволенням", та спонукати гравців сфери задаватися питанням: як переробляти відходи, щоб це було максимально вигідно?

На жаль, законопроєкт 2207-1-Д чекає другого читання вже більш як півтора роки. Заступник голови комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування Олександр Маріковський на початку листопада запевняв, що рамковий  законопроєкт можуть проголосувати вже за місяць. Але ось наближається грудень, а його обговорення не завершено навіть на рівні підкомітету. Тому наразі можна з впевненістю сказати, що накопичувати відходи з шаленою швидкістю ми будемо ще довго.

Читайте також
В Україні можуть зрости штрафи за забруднення і безгосподарне використання водойм
В Україні можуть зрости штрафи за забруднення і безгосподарне використання водойм

У разі ухвалення законопроєкту за порушення права держвласності на води доведеться платити 5100 грн замість чинних 136 грн

Місто з повною енергоавтономією: як енергонезалежність стала стратегією Долини
Місто з повною енергоавтономією: як енергонезалежність стала стратегією Долини

Рух до енергонезалежності тут розпочали ще у 2009 році, приєднавшись до європейської кліматичної угоди

15 карних справ та майже 1000 екопорушень: перші підсумки роботи ПЕК в Україні
15 карних справ та майже 1000 екопорушень: перші підсумки роботи ПЕК в Україні

За час роботи екоінспектори склали понад 600 протоколів на порушників екологічного законодавства

Аграрії палять траву на полях, а горять ліси. Чому лісівники посилюють протипожежні заходи
Аграрії палять траву на полях, а горять ліси. Чому лісівники посилюють протипожежні заходи

Лісівники вимушені тушити поля, щоб вогонь не дістався дерев