Днями депутати Київської міської ради ухвалили Концепцію екологічної політики міста Києва під назвою "Екологічна стратегія міста Києва до 2030 року".
Чому цей документ є важливим для столиці та які кроки він передбачає до 2030 року — розповів ініціатор створення "Екостратегії", депутат Київради 8-го скликання Костянтин Яловий.
Він наголосив, що більшість учасних мегаполісів у плануванні орієнтуються саме на довкілля, тобто в кожного з них є екологічна стратегія. Схожу стратегію тепер уперше отримала й столиця України, що, за словами Ялового, є вагомим кроком для Києва, щоб піднятися на рівень вище й увійти в число найбільш ефективних та успішних міст Європи.
"Ми відразу хотіли, щоб кияни були співавторами "Екостратегії". На початку 2020 року запросили взяти участь у розробленні всіх, хто був готовий присвятити цьому свій час. На запрошення відгукнулися понад півтори сотні людей: екологів, представників громадських організацій, науковців, освітян та активних громадян. Вони сформували п’ять робочих груп, які працювали за напрямами й формували зміст стратегії", — розповів депутат.
Автори стратегії визначили чотири головні теми, навколо яких повинна будуватися екологічна політика столиці. Ідеться про такі кластери: "Чиста вода", "Чисте повітря та чиста енергія", "Зелені зони та біорізноманіття" і "Кругове управління відходами".
"За кожним із напрямів було зібрано велику кількість даних. Науковці з команди "Екостратегії" аналізували та зводили цю інформацію, щоб зрозуміти ситуацію з екологічною ситуацією. Потім на основі цих даних було сформовано стратегічні цілі, зібрано пропозиції громади щодо конкретних кроків і рішень та визначено індикатори успіху й терміни досягнення цілей", — пояснив Яловий.
Окрім того, під час розроблення документа було враховано рекомендації Інституту світових ресурсів і Європейського банку реконструкції та розвитку. За висновками експертів документ відповідає Цілям сталого розвитку ООН та успішним аналогічним стратегіям європейських міст.
"Екостратегія" передбачає такі кроки за кожним із напрямів:
Зелені зони:
- Спрощення порядку визначення територій зелених зон. Закріплення меж міських лісів, лісопарків, буферних парків гідропарків і парків із метою недопущення їх забудови.
- Введення категорії "урбанізований ландшафт із природним потенціалом" або "міська природоохоронна територія" для збереження цінності та екологічної стабілізації найбільш уразливих територій.
- Інвентаризація земель міста Києва, що придатні для озеленення.
Чиста вода:
- Повна реконструкція Бортницької станції аерації із заміною технологічних споруд очищення стічних вод і впровадженням нової технологічної лінії обробки та утилізації осадів стічних вод.
- Модернізація й розбудова водопостачальних мереж міста Києва.
- Реконструкція очисних споруд Деснянської та Дніпровської водопровідних станцій.
- Інвентаризація і паспортизація водних об’єктів столиці до 2025 року.
Управління відходами:
- Розбудова мережі сортувально-переробних потужностей.
- Рекультивація і закриття сміттєвого полігону ТПВ №5.
- Будівництво й введення в експлуатацію комплексу з перероблення органічних відходів і виробництва біогазу з подальшим перетворенням на електричну й теплову енергію для потреб міста.
Чисте повітря:
- Реконструкція Дарницької ТЕЦ-4, відмова від використання вугілля.
- Розвиток зручного громадського екотранспорту, планування міського простору, з мінімізацією потреби в пересуванні, розвиток велосипедної інфраструктури.
- Створення і впровадження муніципального контролю якості повітря.
Раніше ЕкоПолітика повідомляла, що Кабінет міністрів України затвердив Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища до 2025 року.
