Які дерева заборонили висаджувати в Україні і чому

Які дерева заборонили висаджувати в Україні і чому

Катерина Бєлоусова

Біорізноманіття в природних екосистемах знаходиться в певній гармонії, однак все змінюється, коли зʼявляються інвазивні види

В Україні заборонили висаджувати в лісах 13 видів інвазивних, тобто чужорідних, видів дерев, адже ці рослини здатні змінити та навіть знищити природні екосистеми.

Яку небезпеку несуть інвазивні види читайте далі, в матеріалі ЕкоПолітики.

В природі кожен вид має свою екологічну нішу, тобто рослина чи тварина ідеально пристосовані до певної кількості поживних речовин, вологості, довжині світлового дня тощо. Також живі істоти конкурують за простір, запилювачів та інші природні ресурси.

itvmg.com

Тому біорізноманіття в природних екосистемах знаходиться в певній гармонії, що робить їх стійкими до змін.

Однак все змінюється коли в екосистему потрапляють інвазивні види. Вони не мають природних ворогів, а місцеві тварини часто не можуть ані полювати на них, ані від них захиститися. Особливо активно такі види поширюються у пошкоджених екосистемах.

presspoint.in.ua

Інвазивний борщівник Сосновського, який викликає опіки (presspoint.in.ua)

Показовим є приклад австралійських кролів. Їх, як свійських тварин, завезли колоністи у 1788 році, а у 1859 році вони потрапили в дику природу. За 10 років популяція кролів настільки збільшилася, що щорічне винищення двох мільйонів тварин не впливало на її чисельність. Кролі стали основною причиною вимирання багатьох видів австралійських тварин. Через те, що вони зʼїдають лише верхню частину рослин, кролі також посилили ерозійні процеси, адже залишали за собою відкритий ґрунт.

techno.nv.ua

До списку інвазивних, видів дерев, які заборонено висаджувати для створення та відновлення лісів та полезахисних смуг, що затвердили в Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів, потрапило 13 найбільш агресивних видів дерев, а саме:

  • аралія маньчжурська;
  • в'яз низький;
  • гледичія колюча;
  • горіх чорний;
  • дуб червоний;
  • каркас західний;
  • клен ясенелистий;
  • маслинка вузьколиста;
  • павловнія (види та гібриди);
  • робінія звичайна;
  • черемха пізня;
  • ясен пенсільванський.

Ці дерева дуже швидко ростуть в перші роки життя та мають високу насінневу продуктивність. Таким чином вони не дають шансу місцевим дерева проростати, захоплюючи все нові території та позбавляючи інші рослини доступу до світла.

volyn.com.ua

Поширення інвазивних рослин зменшує біорізноманіття комах, і, як наслідок, птахів, ссавців та інших тварин. Деякі популяції можуть просто зникнути.

Наприклад, робінія звичайна, яку також називають білою акацією, родом з Північної Америки. В Україні вона захопила степову та лісостепову зони. Рослина містить токсичні сполуки, через що місцеві тварини, на відміну від американських, її не їдять. Вона не боїться посух та здатна навіть переносити пожежі. Окрім того, робінія може утворювати непрохідні зарослі колючих чагарників. 

Поширення видів тварин та рослин на нові території є нормальним біологічним процесом. Однак завдяки людині чужинці поширюються дуже швидко й екосистеми не встигають до них адаптовуватися. Саме тому боротьба з інвазивними видами є одним з основних заходів для збереження біорізноманіття.

Нагадаємо, Єврокомісія подала апеляцію до Європейського суду проти Болгарії, Ірландії, Греції, Італії, Латвії та Португалії за поширення інвазивних (чужорідних) видів рослин та тварин.

Читайте також
На Миколаївщині унікальний степ перетворюють на ліс: екоактивісти бʼють на сполох
На Миколаївщині унікальний степ перетворюють на ліс: екоактивісти бʼють на сполох

Екоактивісти закликають припинити заліснення Олександрівської балки та створити заказник

Європарламент ухвалив закон про відновлення 20% суші та моря до 2030 року
Європарламент ухвалив закон про відновлення 20% суші та моря до 2030 року

Понад 80% європейських ареалів перебувають у “поганому” стані

Рослини почали адаптовуватися до зникнення комах-запилювачів: науковці бʼють на сполох
Рослини почали адаптовуватися до зникнення комах-запилювачів: науковці бʼють на сполох

За останні 30 років розмір квітки зменшився на 10%, а кількість нектару на 20%

На Київщині заповідники допомогли відновити популяцію рідкісної квітки – екологи
На Київщині заповідники допомогли відновити популяцію рідкісної квітки – екологи

У Голосіївському нацпарку у 2022 році знайшли численні популяції сну чорніючого та розкритого