Великі риби та навіть деякі звичні нам види все рідше трапляються в українських водоймах. Забруднення води, штучні бар’єри у вигляді гідротехнічних споруд і, звісно ж, надмірний вилов поставили чимало риб під загрозу повного вимирання на території України.
Про це іхтіологиня Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України Юлія Куцоконь розповіла медіа УНІАН.
В особливій зоні ризику
Сучасний стан водойм найбільш несприятливий для осетрових риб, а також окремих видів прісноводних тварин.
Головна проблема — бар’єри для природної міграції. Їх створюють греблі, загати та інші гідротехнічні споруди, які регулюють течії українських річок. Через це риби не можуть здійснити свою еволюційну мандрівку від моря до прісноводних місць нересту.
Науковиця повідомила, що ця загроза актуальна і для Дніпра, і для Дона. Зникнення окремих гребель, як це відбулося з Каховською ГЕС, не може повністю переломити ситуацію. Переважна кількість місць розмноження досі недоступна для риб.
Через червонокнижний статус осетрових в Україні штучно відтворюють популяцію. Це допомагає хоч якось уберегти вид.
Інша велика риба, якій загрожує зникнення, — сом. За словами Юлії Куцоконь, тут причина не у греблях, а у перевилові.
"Зараз рибалки та підводні мисливці можуть легко знаходити зимувальні ями та виловлювати найбільших сомів — за таких умов ці риби часто не встигають доростати до своїх розмірів", — повідомила іхтіологиня.
Інші риби, яких ми можемо більше не зустріти
Риба-шип. Це представник родини осетрових. На міжнародному рівні він досі має статус "на межі зникнення". Проте, як говорить науковиця, цю рибу вже доволі довго не фіксували в природному середовищі.
Марена дніпровська. Цей вид також перебуває на межі вимирання. Його популяція відносно нормальна хіба що у басейнах річок Десна та Прип’ять. З іншими видами марен ситуація трохи краща, хоча й вони занесені до Червоної книги України.
Карась звичайний. Тепер цей рідкісний вид в українських річках поступово витісняє чужоземний карась сріблястий.
Слиж європейський та підуст. Ситуація з цими видами погіршилася через їхню чутливість до рівня кисню та якості води. Однак вони доволі вільно почуваються у гірських річках.
"Ми вносимо цей вид у Червону книгу, тому що йому в рівнинній частині України погано, але, наприклад, місцеві рибалки в Карпатах здивувються, бо в них ця риба є", — зауважила Юлія Куцоконь.
ЕкоПолітика раніше повідомляла, що після руйнування греблі Каховської ГЕС біля Запоріжжя почали фіксувати все більше осетрів. Цей вид не з’являвся у тамтешній акваторії понад 50 років.
Водночас за даними ООН з 1970-х років у світі зникло понад 80% прісноводної риби. Ключовими чинниками цього стало забруднення водойм і створення штучних бар’єрів у річках.
