Дніпропетровщина стала найбільшим платником екологічного податку у 2025 році. Це закономірно для великого регіону з розвиненою промисловістю і величезною кількістю видобувних і переробних підприємств. У своїх екологічних програмах місцеві ради переважно покладаються на те, що ті ж таки підприємства власним коштом проведуть природоохоронні заходи. Водночас кошти бюджету йдуть на озеленення, очищення стічних вод і водойм регіону.
Цим текстом ЕкоПолітика завершує серію матеріалів про використання екоподатку в регіонах України.
Надходження податку
Як раніше повідомляла Державна податкова служба, забруднювачі з Дніпропетровської області сплатили до зведеного бюджету 1,1 млрд грн.
Ці кошти згодом розподіляються між державним бюджетом і спеціальними фондами місцевих.
Місцеві бюджети регіону отримали третину цього фіскального "пирога" — 330,6 млн грн. Як прозвітувало обласне управління податкової, сума була на 19,4 млн грн вищою, аніж у попередньому, 2024 році.
У ДПС навіть похвалили бізнес Дніпропетровщини за результативну роботу на підтримку економічної стабільності країни та відзначили позитивну динаміку надходжень до бюджетів.
А як щодо екологічної стабільності? І як саме працюють на неї ці "динамічні" надходження до бюджету?
Детальніше розглянемо програми з охорони навколишнього природного середовища рад різних рівнів у Дніпропетровській області. Кошторис на виконання їхніх заходів формується завдяки коштам спецфондів з охорони довкілля, куди і спрямовано екоподаток. Маємо зазначити, що місцева влада додає до цих ресурсів і гроші з інших джерел фінансування.
Екопрограма області: забруднювач платить.. і ще раз платить
Регіональний захист довкілля окреслює Дніпропетровська обласна комплексна програма екологічної безпеки та запобігання змінам клімату. Вона охоплює найтриваліший з-поміж усіх регіонів період — із 2016-го по 2028 рік.
Востаннє її актуалізували нещодавно, у травні 2026 року. Цю версію і розглянемо. У пункті 10 розділу І "Загальні обсяги фінансування" бачимо колосальний загальний кошторис програми — майже 37,8 млрд грн. Але хай ця сума не лякає платників податків. Вже у розділі VII "Ресурсне забезпечення програми" у першому ж реченні бачимо, що "реалізації заходів Програми в основному передбачається залучення власних коштів підприємств-забруднювачів".
Всі плани області на те, як підприємства модернізують своє виробництво, бачимо у Додатку 1 обсягом 245 сторінок. Загалом ідеться про суму у 31,1 млрд грн — на ремонти забруднювальних установок, моніторинг довкілля, озеленення. Наприклад, ПРАТ "КАМЕТСТАЛЬ" мало модернізувати газоочисне обладнання обертової печі за 35,9 млн грн, ПРАТ "ІНГЗК" мав витратити 41,5 млн грн на благоустрій і збереження біорізноманіття на території комбінату, а ПРАТ "ЦГЗК" — 10 млн грн на систему моніторингу якості повітря. Наголошуємо, що суми вказані орієнтовні, а їхнє виділення передбачено лише за згодою підприємств.
А на що ж мали піти бюджетні кошти? Одразу зазначимо, що в описі джерел фінансування кошти спецфонду ОНПС не вказані напряму, а в багатьох заходах орієнтовне фінансування відсутнє. Проте наведемо кілька прикладів:
- розбудова мережі спостережень за якістю атмосферного повітря — 166 млн грн. Із них 153,1 млн грн — з області;
- розбудова мережі спостережень за якістю поверхневих вод — 57,8 млн грн з обласного бюджету;
- створення лісових насаджень. На 12 років закладено бюджет у 42,5 млн грн. З них 4,2 млн грн — з державного бюджету, 3,7 — з обласного;
- охорона лісів від пожеж — 33,5 млн грн. З бюджету держави — 6,1 млн грн, області — 3,7 млн грн;
- винесення меж об’єктів природно-заповідного фонду — майже 18 млн грн з обласного бюджету;
- розробка проєктів розширення ПЗФ — ще 15 млн грн з області;
- створення цифрової бази ПЗФ — 300 тис. грн з облбюджету.
У 2025 році, згідно зі звітом про виконання обласного бюджету, бачимо таке:
- уточнений бюджет на природоохоронні заходи коштом цільових фондів становив 274,9 млн грн;
- фактично виконано за рік – 150,9 млн грн.
У паспорті обласної програми суми і склад заходів, які збиралися профінансувати завдяки фонду ОНПС, змінювалися впродовж року. "Найсвіжіша" версія передбачала:
- відновлення й підтримання гідрологічного режиму, санітарного стану річок та інших водних об’єктів — 103,2 млн грн;
- розробка та стратегічна екологічна оцінка Регіонального плану управління відходами, зокрема від руйнувань — 11,2 млн грн;
- розбудова та вдосконалення регіональної системи моніторингу довкілля — 2,5 млн грн;
- стягнення заборгованості за виконані будівельні роботи — 794,8 тис. грн.
Екопрограми найбільш забруднених міст
Дніпро, Кривий Ріг і Кам’янське з року в рік можуть змінювати своє місце у рейтингу найбільш забруднених міст України, проте їхня присутність там — стабільна. Як там піклуються про екологію?
Програма екологічної безпеки та впровадження сталого розвитку міста Дніпро завершила свою дію у 2025 році. У переліку видів фінансування згадуються й фонди ОНПС, проте в кожному конкретному кроці частка фонду не вказана. У списку багато заходів, чиє виконання покладено на підприємства. А серед бюджетних найдорожчими є такі напрями:
- Охорона атмосферного повітря. Тут передбачено 20 млн грн на придбання пересувних станцій моніторингу, 12 млн грн — на придбання та встановлення стаціонарних станцій, 10 млн грн — на послуги, пов’язані з забрудненням повітря, навіть на обробку даних — 5 млн грн;
- Охорона водних ресурсів. Будівництво очисних споруд у місцях скиду дощової каналізації у річку Дніпро — 27 млн грн, будівництво дренажного каналу між частинами озера Куряче — 85,3 млн грн, захист від підтоплення вулиць Житомирської та Іжевської — 10 млн грн.
- Раціональне використання земель та рослинних ресурсів. Тут бачимо 78 млн грн на ліквідацію стихійних сміттєзвалищ, 31 млн грн — на рекультивацію порушених ними земель, 8,2 млн грн — на інженерний захист території.
Зазначимо, що вказано заплановане фінансування на період 2021-2025 роки.
У своєму звіті на початку 2026-го міський департамент екологічної політики згадує, що, згідно з рішенням Дніпровської міської ради №7/72 від 19.11.2025 року працює вже за новою екопрограмою на 2026-2030 рр. Щоправда, її тексту в відкритому доступі ми не знайшли.
Однак відшукали звіт про виконання паспорта бюджетної програми. У межах спецфонду в Дніпрі за 2025-й було зафіксовано зокрема такі видатки:
- 11,9 млн грн — проєктні роботи для будівництва комплексу з оброблення відходів;
- 3,3 млн грн — боротьба з амброзією;
- 0,3 млн грн — стратегічна оцінка місцевого плану управління відходами;
- 0,2 млн грн — проведення та участь у наукових та інформаційних заходах;
- 37,9 тис. грн — виготовлення проєкту для будівництва пункту роздільного збирання сміття.
У Кам’янському, як і на рівні області, до екологічної програми міської громади додали й заходи, які мають (звісно ж, на бажання) виконати промислові підприємства. Програма охоплює період 2026-2030 років. Заходи для компаній вказані у додатку 2. Серед них — капремонт коксової батареї на ПРАТ "Южкокс", розробка плану управління відходами на ПРАТ "Кривий Ріг цемент" чи полив автодоріг низкою підприємств.
А от у першому додатку — загальноміські заходи. Фінансувати їх планують зі спеціальних екологічних фондів. Ось кілька прикладів:
- поліпшення стану лівобережного каналу м. Кам’янське — 42,1 млн грн;
- збирання й перевезення відходів з несанкціонованих сміттєзвалищ — 25 млн грн;
- відведення стічних вод зливово-меліоративної системи — 20 млн грн;
- адаптація до екстремальної спеки. Тут передбачено 2,5 млн грн на забезпечення затінення за допомогою альтанок і рослин, 1,5 млн грн — на встановлення спеціальних "парасольок" і "штучного туману";
- запобігання підтопленню міста — 2 млн грн;
- заходи з захисту від радіаційного впливу в зоні впливу хвостосховища — 8 млн грн.
У Кривому Розі найбільше коштів спецфонду ОНПС у 2026 році збираються витратити на озеленення. Йдеться про майже 20,3 млн грн. Серед інших проєктів:
- модернізація стаціонарних постів для автоматичного спостереження за якістю повітря — 2,7 млн грн. Ще 950 тис. грн заклали на забезпечення їхнього функціонування;
- дослідження стану річки Інгулець — 2,35 млн грн;
- відновлення водності річки Стара Саксагань — 2,26 млн грн.
Серед інших запланованих природоохоронних заходів громади на 2025-2028 роки (поза фондом ОНПС):
- 133,8 млн грн — заходи з охорони та раціонального використання рослинних ресурсів;
- 129 млн грн — проєктування, будівництво й реконструкція каналізаційних мереж і споруд;
- 55 млн грн — реалізація заходів із відновлення водності й екологічного оздоровлення річок Інгулець та Саксагань;
- 30,2 млн грн — будівництво комплексу з переробки побутових відходів.
