Українські суди за 2 місяці вже ухвалили щонайменше 7 рішень, які вимагають від прокуратур внесення багатомільйонних депозитів для продовження розгляду справ щодо повернення державі незаконно забудованих лісів, прибережних захисних смуг та зелених зон.
Про це повідомили активісти Української природоохоронної групи (УПГ).
Вони наполягають, що законопроєкт №12089 “Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача” (після прийняття Верховною Радою цей закон отримав номер 4292-IX – ред.) замість того, щоб захищати добросовісних набувачів, “фактично захищає тих, хто дерибанить ліси, природно-заповідний фонд та прибережні смуги”.
Члени УПГ склали перелік із 7 судових ухвал про витребування земельних ділянок із незаконного володіння, в яких суди вимагають надати експертно-грошову оцінку цих ділянок та внести на депозитний рахунок відповідну суму. Така вимога міститься у частині 5 статті 390 Закону №4292-IX: “Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду”.
Згадані ухвали стосуються ділянок у приміських лісах Києва, лісах Буковелю, прибережній смузі Десни, зелених зонах Одеси:
- Ділянки лісу на Київщині біля Козина.
- Ділянки лісу на Київщині біля Ходосівки.
- Ділянки лісу на Київщині біля Ходосівки та Нових Безрадичів.
- Ділянки водного фонду біля Пірнового.
- Ділянки лісу біля Буковелю.
- Ділянки зелених зон Одеси.
- Заказник “Тікичський” на Черкащині.
За словами активістів, в одному випадку апеляційний суд узагалі скасував рішення суду нижчої інстанції. Такою своєю ухвалою він узаконив забудову лісів біля с. Ходосівка на Київщині. Як аргументацію, суддя назвав те, що з моменту зайняття земельної ділянки минуло понад 10 років.
“І з кожним місяцем масштаб катастрофи лише зростатиме. За знищення природи під забудову можете "подякувати" не лише народним депутатам, які проголосували за цей закон, а й публічним особам та бізнес-асоціаціям, які відверто його лобіювали”, – говорять в УПГ.
Найбільш шокуючий кейс
Керівник аналітичного відділу УПГ Петро Тєстов у власному телеграм-каналі детально розповів про ту зі справ, яка вразила його найбільше. Вона стосується трьох земельних ділянок на території зеленої зони недалеко від моря і центра Одеси.
Природоохоронець розповів, що з 2008 року щодо них тривають суди. У 2021 році ухвалою суду на земельні ділянки накладений арешт. Але у 2024 році їх перереєстрували під іншими кадастровими номерами, внаслідок чого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ділянки були зареєстровані як нові об`єкти речових прав.
Після цього їх придбав новий власник – ТОВ "Виноград-21", який тепер розповідає, що він – "добросовісний", і тому треба розглядати справу по закону про захист прав добросовісного набувача.
Одеська міська рада надала до суду пояснення, в яких зазначила, що новий власник не міг не знати, що земельні ділянки знаходяться під арештом, тому він не є “добросовісним”.
Але суд так не вважає.
"Враховуючи положення ч. 5 ст. 12 ЦК України, господарський суд доходить висновку, що добросовісність поведінки ТОВ "Виноград-21" презюмується допоки протилежне не буде встановлено судом за результатами вирішення спору по суті. Таким чином, наразі недобросовісність поведінки ТОВ "Виноград-21", про яку стверджують прокурор та позивач, є обставиною, оцінка якій може бути надана судом лише у відповідному рішенні суду", – зазначено у рішенні.
Тепер, щоб продовжувати відстоювати права міської громади у цій справі, прокуратура або міська рада мають покласти суму, яка дорівнює експертно-грошовій оцінці земельних ділянок, на депозит суду.
“Просто абсурд і нівелювання років роботи правоохоронців в інтересах забудовників”, – вважає Тєстов.
Нагадаємо, 20 листопада 2024 року парламент проголосував у першому читанні за законопроєкт №12089 про посилення захисту прав добросовісного набувача, який раніше піддали критиці представники громадських екологічних організацій. А 12 березня попри спротив активістів та громадськості 273 народних обранці підтримали цей законопроєкт і ухвалили його.
Менше, ніж за 2 тижні, петиція до президента України Володимира Зеленського з проханням накласти вето на скандальний законопроєкт №12089 набрала понад 25 тис. голосів, необхідних для її розгляду. Проте очільник країни відповів на неї лише через місяць після того, як підписав цей проєкт Закону.
