Введення вуглецевого податку – так званого механізму митного вуглецевого коригування (Carbon Border Adjustment – CBAM), який Європарламент підтримав минулого тижня, створює ризики для українського експорту.
З огляду на це українська влада повинна відстоювати інтереси своєї економіки в переговорах з Євросоюзом. Таку думку голова Комітету екології та сталого розвитку Європейської бізнес-асоціації, директор GMK Center Станіслав Зінченко висловив в ефірі телеканалу "Перший Незалежний".
За його словами, введення вуглецевого податку, хоч і має благородну мету – знизити викиди СО2 у світі та зробити чистішим навколишнє середовище, – насправді є механізмом для захисту європейських ринків.
"За фактом, Європа вводить таку вуглецеву завісу, СО2-завіса проти торговельних партнерів. І цей метод, додатковий податок суперечить правилам вільної торгівлі та СОТ", – пояснює експерт.
На думку Зінченка, від введення цього податку Україна постраждає найбільше, оскільки ЄС нині є головним торговельним партнером нашої країни.
"За останні 10 років Україна дуже сильно інтегрувалася в Європу. У 2019 році наш експорт до ЄС становив 21 мільярд доларів. Тобто виріс за 5 років із 13 до 21 мільярда! І тепер ми як заручники й дуже сильно залежимо від будь-яких квот, мита, обмежень і рішень Євросоюзу. До того ж залежить не якийсь умовний бізнес, а всі, зокрема студенти, пенсіонери, лікарі та вчителі. Тому що експорт – це податки, валютні надходження і платіжний баланс", – наголошує експерт.
Якщо українським підприємствам доведеться платити цей податок, витрати наших виробників зростуть. Відповідно, наші компанії не будуть мати інвестиційних ресурсів для того, щоб здійснювати екологічну модернізацію. Так виходить замкнуте коло.
"Водночас ЄС розраховує зі всіх своїх торговельних партнерів, насамперед від України, за допомогою цього податку добувати в рік до 20 мільярдів євро. І їх пускати на зелену модернізацію своєї економіки, не на нашу", – вказує Зінченко.
У такій ситуації Україна повинна активно долучитися до переговорів з ЄС і боротися за права та інтереси своїх промисловців, як роблять усі країни, упевнений експерт.
"Механізм прикордонного вуглецевого податку передбачає винятки для торговельних партнерів. Тільки треба за них битися, потрібно довести партнерам в Європейському Союзі (що Україну потрібно внести до списку винятків. – Ред.), а не просто мовчки погодитися на будь-які умови. Уряди навіть маленьких країн у Європейському Союзі б'ються за свої інтереси, за бюджети й не соромляться будь-яких методів. І нам теж потрібно захищати власні інтереси", – підсумував Станіслав Зінченко.
Нагадаємо, раніше ЕкоПолітика повідомляла, що 10 березня Європейський парламент більшістю голосів ухвалив резолюцію про введення вуглецевого податку. Очікується, що законопроєкт щодо введення податку буде опубліковано Єврокомісією в червні 2021 року, а з 1 січня 2023 року механізм мають ввести в дію.
За оцінкою GMK Center, запровадження CBAM може коштувати українським експортерам €566 млн на рік. Для українських металургів показник сягне €379,9 млн.
Раніше народний депутат, член парламентського комітету з питань економічного розвитку Сергій Тарута заявив, що держава повинна допомогти промисловим підприємствам провести екомодернізацію, щоб відповідати екологічним вимогам ЄС, а не постійно підвищувати податки на викиди.
Зі свого боку, Американська торговельна палата (АСС) закликала Верховну Раду надати суб'єктам господарювання право використовувати до 70% екологічного податку на компенсацію витрат на природоохоронні заходи та екологічні інвестиції.
Додамо також, що Україна створила з ЄС робочу групу щодо аспектів застосування СВАМ. У Брюсселі запевнили, що країна може розраховувати на підтримку в цьому питанні.
