Вугільні теплові електростанції України знизили викиди забруднювальних речовин на 50%. Це вдвічі нижче за допустимі норми, які зафіксовано в Національному плані скорочення викидів (НПСВ) і погоджено Європою.
Про це розповів Іван Плачков, голова Всеукраїнської енергетичної асамблеї (ВЕА), спираючись на звіт Інституту вугільних технологій НАНУ.
За словами експерта, до цього привів комплекс причин: зміна енергобалансу та зростання частки ВДЕ, зменшення обсягів споживання, зниження генерації ТЕС та ТЕЦ порівняно з 2012 роком на 43%, втрата частини ТЕС під час війни на Сході, власні інвестиції ТЕС в будівництво та реконструкцію фільтрів.
"Українські ТЕС викидають значно більше, особливо якщо порівнювати з Європою, яка вже 30 років йде шляхом скорочення викидів від своїх ТЕС, інвестуючи мільярди євро державної допомоги та коштів платників податків в очисні споруди. І, як бачимо, з дослідження – ніяк не досягне бажаного рівня", – додав Плачков.
Він зазначив, що те, що Україна поки що не перевищує зафіксованих у НПСВ граничних викидів, це питання часу. Однак деякі країни не такі ж успішні в скороченні викидів, як того очікують від України.
"Наприклад, Німеччина та Польща лідирує за викидами оксиду азоту. З 1990 -2017 р. вони домоглися зменшення лише на 50% та 45% відповідно. Для того щоб знизити викиди пилу, Польша витратила 18 років, Німеччина – 7 років. При цьому в екологічну модернізацію ТЕС цих країн інвестовано державної допомоги 19 млрд євро від Німеччини та 11 млрд євро від Польщі. Але на це ніхто не звертає уваги, бо Україна в дослідженні перша по викидам пилу. І зменшити їх від України вимагають за 5 років. Вимагають уже давно, і держава обіцяла це у 2017 році передбачити за який кошт. Жодної гривні не було інвестовано в вугільну генерацію і перспектив поки що жодних. Були лише зобов’язання та обіцянки", – пояснив голова ВЕА.
Енергетик погоджується з авторами дослідження, що після приєднання України до Договору про енергетичне співтовариство в 2011 році, жодна ТЕС не відповідає вимогам Директиви ЄС з викидів. І вважає, що Україна надто довго, цілих 6 років, розробляла та погоджувала з ЄС Національний план скорочення викидів.
"НПСВ погодили лише в 2017 році, пообіцявши розробити та погодити механізм його реалізації. І лише в 2020 році, коли НПСВ вже мав як 2 роки виконуватися, усі дійшли висновку, що це варто зробити ось уже, бо, як то кажуть, буде горе. НПСВ фактично і є тим перехідним документом, виконавши який, ми маємо прийти до європейських норм. Однак через кілька років, якщо Україна не піде шляхом Європи і не виконає обіцянки розробити механізм зниження викидів від теплової генерації, то ми або втратимо енергонезалежність, або знову будемо потрапляти в антирейтинги брудних країн", – резюмував експерт.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, у Національний план скорочення викидів внесуть зміни. Частково причиною стали складнощі із залученням фінансових ресурсів на модернізацію вугільних ТЕС.
