Все про механізм CBAM: що це, як і коли запрацює та який вплив матиме на Україну shutterstock

Все про механізм CBAM: що це, як і коли запрацює та який вплив матиме на Україну

Ганна Велика

Це серйозний виклик для вітчизняних виробників

Ми зібрали для вас найактуальнішу інформацію щодо впровадження механізму CBAM в Україні та Європі. Максимально просто ЕкоПолітика розповість про те, що таке механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM), яка мета його запровадження та коли він почне працювати в Україні.

 

Що таке CBAM і яка мета його введення

CBAM – це механізм, запропонований Європейським Союзом. Він передбачає запровадження податку на вуглецевий вміст товарів, що імпортуються до ЄС. Ця абревіатура розшифровується як “Carbon Border Adjustment Mechanism" або “механізм вуглецевого коригування імпорту”. Це перший у світі транскордонний тариф на викиди вуглецю.

Ініціатива його впровадження входить до пакета законів ЄС щодо зміни клімату “Fit for 55” і є важливим інструментом Європейського Союзу для переходу до зеленої промислової політики та досягнення нульового рівня викидів до 2050 р.

Мета CBAM – запобігти так званому "вуглецевому витоку", коли компанії переносять своє виробництво в країни з менш суворими екологічними нормами, щоб уникнути витрат, пов'язаних з викидами парникових газів.

 

Як працюватиме CBAM

Імпортери найбільш вуглецевоємних товарів ЄС повинні будуть сплачувати мито за викиди вуглецю, пов'язані з виробництвом товарів за межами Євросоюзу. Вони купуватимуть сертифікати, де один сертифікат відповідатиме одній тонні СО2-еквіваленту (вуглецю або іншого парникового газу). Вартість сертифіката відповідатиме вартості викидів вуглецю, яка була б сплачена, якби товари були вироблені в ЄС. Проте, якщо компанія вже сплатила аналогічну ціну у своїй країні – вона уникне мита.

Таким чином, європейські виробники, які дотримуються суворих екологічних стандартів, матимуть рівні умови конкуренції з іноземними виробниками.

До 2026 р., коли розпочнеться сплата вуглецевого мита, імпортери зобов’язані отримувати так звані CBAM-сертифікати на свою продукцію.

 

На кого поширюється дія механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM)

На початковому етапі CBAM буде поширюватися на 6 ключових секторів із високим рівнем вуглецевих викидів (вуглецевоємних товарів):

  • сталь і чавун;
  • алюміній;
  • цемент;
  • добрива;
  • електроенергія;
  • водень.

Коли почне діяти CBAM

Щоб вам простіше було орієнтуватися, ми склали таймлайн із зазначенням основних дат впровадження механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM):

Грудень 2019 р. – Європейська комісія представила CBAM як частину європейського Зеленого курсу.

14 липня 2021 р. - Єврокомісія публікує пакет із 12 ініціатив "Fit for 55", до якого входить ініціатива щодо CBAM.

17 травня 2023 р. - набув чинності новий Регламент Європейського Союзу, який встановлює механізм вуглецевого коригування імпорту.

1 жовтня 2023 р. – початок перехідного періоду.

Протягом нього імпортери товарів у 6 вуглецевоємних секторах, перелічених вище, зобов’язуються збирати дані про прямі та непрямі викиди парникових газів, пов’язані з їхнім імпортом, та звітувати про них владі ЄС без сплати будь-яких фінансових коригувань.

31 грудня 2024 р. – останній день, коли компанії самі можуть обирати форму звітності.

1 січня 2025 р. - з цього дня допускається подання звітності CBAM лише за методом ЄС.

1 січня 2026 р. – відправна точка остаточного етапу впровадження CBAM. З цього дня імпортери будуть зобов’язані щороку декларувати кількість товарів, ввезених до ЄС у попередньому році, а також їхні вбудовані викиди вуглецю. Їм доведеться сплатити “коригувальний” збір, щоб покрити розрив у цінах на вуглець між продукцією ЄС і продукцією, яка не виробляється в межах ЄС.

 

Як CBAM в Україні вплине на вітчизняних виробників

Понад 2,7 тис. українських компаній підпадають під дію СВАМ при експорті продукції.

Чинне регулювання механізму вуглецевого коригування імпорту дозволяє ЄС взяти до уваги форс-мажорні обставини – повномасштабне вторгнення – і тоді Україна може не підпадати з 2026 р. під вимогу подавати верифіковані звіти. Вітчизняні підприємці замість них подаватимуть тільки декларативні звіти за CBAM, без плати за сертифікати. Але скористатися цією можливістю можна буде тільки при досягненні згоди щодо застосування СВАМ до України за декларативним принципом між Україною та Євросоюзом.

У разі ж набрання чинності жорстких вимог CBAM втрати України, якщо рахувати за цінами 2023 р., можуть скласти з експорту чавуну $600 млн, напівфабрикатів – $640 млн, прокату – $200 млн. Загалом збитки за метпідприємствами можуть сягнути загалом $1,5 млрд. Зазнають втрат також інші галузі промисловості.

Українські експортери назвали основні проблеми з впровадженням CBAM в Україні:

1. Відсутність акредитації для українських верифікаторів викидів у Єврокомісії

Наразі цей процес ще не запущений.

2. Відсутність відпрацьованої процедури звітності

Перешкодою для компаній стала складність збору необхідних даних та складна й суперечлива методика розрахунку вбудованих викидів.

3. Відсутність відповідної документації по CBAM в Україні 

4. Неготовність українських компаній до 2026 р.

Через повномасштабне вторгнення та відсутність фінансової допомоги з боку держави та Європейського Союзу компанії-виробники не встигнуть модернізувати або замінити виробниче обладнання на нове, яке відповідає європейським вимогам щодо викидів вуглецю.

5. Відсутність зацікавленості влади

Експерти та представники бізнесу переконані, що український уряд не робить достатньо для того, щоб допомогти українським компаніям підготуватися до CBAM.

Запровадження CBAM спрямоване на зменшення вуглецевих викидів та запобігання процесам глобального потепління. Українські виробники стикаються з численними викликами у розрізі впровадження CBAM в Україні: це недостатня підготовка, відсутність належної документації та труднощі з акредитацією верифікаторів. Проте, за умов форс-мажору Україна може уникнути сплати вуглецевого мита. Важливо, щоб уряд та бізнес активізували зусилля для адаптації до нових екологічних стандартів, щоб мінімізувати потенційні економічні втрати та забезпечити конкурентоспроможність української продукції на європейському ринку.

Читайте також
Китай прискорює перехід на "зелену" сталь, оскільки “насувається” CBAM
Китай прискорює перехід на "зелену" сталь, оскільки “насувається” CBAM

Обсяг скорочення викидів СО2 у країні може скласти 200 млн т до 2026 року, що дорівнює всім викидам сталеливарного сектору ЄС

Для малого бізнесу запровадження CBAM створює як виклики, так і можливості, – ITC
Для малого бізнесу запровадження CBAM створює як виклики, так і можливості, – ITC

Більшість викликів пов’язана зі зростанням фінансових витрат

Європейські бізнеси назвали CBAM “бюрократичним божевіллям”
Європейські бізнеси назвали CBAM “бюрократичним божевіллям”

Чиновники Європейської Комісії обіцяють розробити додаткові роз’яснювальні документи до кінця цього року