Українські експортери назвали основні проблеми з впровадженням CBAM в Україні та ЄС shutterstock

Українські експортери назвали основні проблеми з впровадженням CBAM в Україні та ЄС

Ганна Велика

Вони закликали приділяти більше уваги проблемі декарбонізації в рамках стратегії Green Deal

Українські експерти та представники компаній-експортерів 4 липня під час круглого столу на тему “Вплив CBAM на вітчизняних експортерів” перелічили основні проблеми та виклики, з якими стикаються вітчизняні та європейські бізнеси в рамках підготовки до вступу в дію в Євросоюзі механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) із 2026 року.

Про це повідомляє Interfax-Україна.

Представники виробників та експерти визначили низку проблем, серед яких:

1. Відсутність акредитації для українських верифікаторів

Директор департаменту екології енергетики та “зеленої” економіки Федерації роботодавців України Ольга Кулик розповіла, що вона спілкувалася з представниками підприємств і структур у Європі, які вже збирають інформацію за звітами в рамках CBAM. Тобто наразі в європейських компаній вимога про верифікацію звітів щодо викидів вже реалізується. На відміну від них, в українських підприємств у цьому напрямі є проблеми. Зокрема, вони пов’язані з тим, що українські верифікатори мають бути акредитовані в Єврокомісії.

"Верифікація за даними – час швидко йде, і затягувати ці проблеми ми не можемо. Тому Мінекономіки разом із Мінекології проводитимуть переговори, щоб верифікація була акредитована в ЄК. Але досі питання не вирішене", – наголосила Кулик.

Директор інформаційно-аналітичного центру GMK Center Станіслав Зінченко погодився з нею і додав, що наразі верифікаторів викидів у ЄС, в Україні та світі взагалі не вистачає.

Президент ОП "Укрметалургпром" Олександр Каленков вважає за необхідне створити в Україні конкурентний ринок верифікаторів, щоб тут могли працювати і місцеві, і європейські компанії.

 

2. Відсутність відпрацьованої процедури звітності

Аргументовано про це сказав Станіслав Зінченко:

"Менше ніж 10% із 20 тис. компаній у Німеччині, які мали звітувати вчасно, зробили це. І в Україні також проблеми зі звітами, з методикою. Дуже сира процедура, сирий експеримент, але починає впливати на українські компанії"

Він розповів, що через форс-мажорні обставини – повномасштабне вторгнення – Україна може не підпадати з 2026 року під вимогу подавати верифіковані звіти. Вітчизняні підприємці замість них можуть подавати тільки декларативні звіти за CBAM, без плати за сертифікати.

З ним погодилася виконавча директорка асоціації "Укрцемент" Людмила Кріпка:

"Ми ініціювали таку процедуру, ми не зобов'язані купувати сертифікати CBAM в умовах форс-мажорних обставин. Ми пропонуємо і просимо працювати в рамках CBAM за декларативним принципом"

 

3. Відсутність відповідної документації в Україні

Станіслав Зінченко наголосив, що в Україні немає жодного документа щодо CBAM. За словами Ольги Кулик, європейські країни також мають певні проблеми з єдиним нормуванням низки моментів, з подальшими кроками щодо реалізації “зеленої” ініціативи. Вона вважає за необхідне створення робочої групи, для роботи в рамках якої Україні потрібно отримати запрошення.

 

4. Неготовність українських компаній до 2026 року

Експерти висловили побоювання, що українські компанії не будуть готові до виконання вимог CBAM до 2026 року, коли він має запрацювати.

Олександр Каленков переконаний, що потрібно зрівняти правила гри українських і європейських компаній – застосувати умови форс-мажору для українських підприємств.

"Потрібно комплексно підходити до цього питання, враховувати питання модернізації компаній. Міндовкілля і Мінекономіки дотичні до цього процесу, але важливо, щоб був один центр, який буде цим процесом керувати, щоб до європейських колег доносили єдину позицію", – сказав глава "Укрметалургпрому".

За даними Станіслава Зінченка, у разі набрання чинності жорстких вимог CBAM втрати України, якщо рахувати за цінами 2023 року, можуть скласти з експорту чавуну $600 млн, напівфабрикатів – $640 млн, прокату – $200 млн. Загалом збитки за метпідприємствами можуть сягнути загалом $1,5 млрд. Зазнають втрат також інші галузі промисловості.

Партнерка Arzinger, керівниця практики енергетики та природних ресурсів, захисту довкілля та сталого розвитку Анжеліка Лівіцька розповіла, що в основному під СВАМ потраплятимуть цемент, сталь, алюміній, добрива. Звіти потрібно буде подавати до 31 травня кожного року, перший раз – до 31 травня 2027-го зі звітом за 2026-й. У разі неподання звітів передбачені значні штрафи, від €10 до €50 за кожну тонну викидів.

"Уряду потрібно піднімати питання форс-мажорних обставин для українських підприємств", – переконана вона.

 

5. Відсутність зацікавленості влади

Експерти та представники бізнесу переконані, що український уряд не робить достатньо для того, щоб допомогти українським компаніям підготуватися до CBAM. На їхню думку, він, а також профільні міністерства мають відігравати більш активну роль у наданні інформації та підтримці українських компаній у цьому питанні.

"Важливо уряду долучитися до процесу, приділяти йому більше уваги", – наголосив Олександр Каленков.

Він зазначив, що єврокомпанії від цієї екоініціативи отримують певні субсидії для свого розвитку та модернізації.

"Ми не бачимо зацікавленості ні уряду, ні міністерств, які повинні вести постійні переговори. І в ЄС здивовані, чому не бере активної участі Україна в цьому процесі. На жаль, частина працівників уряду вважають, що це проблема бізнесу, а не Кабміну", – констатував Станіслав Зінченко.

 

6. Протекціонізм

Окремо Станіслав Зінченко наголосив на тому, що впровадженням механізму CBAM Євросоюз захищає свої ринки. І надалі подібні механізми впроваджуватимуться в інших країнах, таких як Велика Британія, США, Австралія.

"Це нова хвиля протекціонізму, це "зелений" протекціонізм і він крокуватиме планетою. Це призведе до переформатування потоків, але це буде і сприяти зниженню викидів", – сказав він.

Раніше ЕкоПолітика розповідала про серйозні бар'єри, які створює для глобальної торгівлі запровадження CBAM.

Також ми писали про заходи для порятунку української економіки після запровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування (СВАМ), які пропонує вітчизняний бізнес.

Читайте також
Все про механізм CBAM: що це, як і коли запрацює та який вплив матиме на Україну
Все про механізм CBAM: що це, як і коли запрацює та який вплив матиме на Україну

Це серйозний виклик для вітчизняних виробників

СТВ та вищі екоподатки — допомога держави для бізнесу у зеленому переході, — Варнавський
СТВ та вищі екоподатки — допомога держави для бізнесу у зеленому переході, — Варнавський

На жодну підтримку підприємцям наразі не доводиться розраховувати, посадовці готують тільки “закручування гайок” 

Китай планує впровадити систему управління вуглецевим слідом до 2027 року
Китай планує впровадити систему управління вуглецевим слідом до 2027 року

Це допоможе китайським виробникам покращити свою конкурентоспроможність на міжнародних ринках