За оцінкою Нацбанку України, доходи від реалізації експортної продукції, що підпадає під дію механізму вуглецевого коригування імпорту Євросоюзу (CBAM), потенційно скоротяться на рівні $100 млн щорічно з 2026 року.
Дія CBAM поширюватиметься на сектори з найбільшими викидами вуглецю, передає Green Deal.
CBAM у запропонованій Єврокомісією редакції охоплює імпорт добрив, електроенергії, продукції цементної промисловості та металургії (залізо, сталь, алюміній).
Найбільші втрати НБУ прогнозує експортерам вуглецевої металургійної продукції в ЄС – $30-50 млн на рік. А сукупні збитки для експортерів оцінюються як "помірні".
Проте, у разі розширення дії механізму на інші сфери економіки, включення непрямих викидів СО2, швидкої ліквідації безкоштовних квот на викиди в ЄС та скорочення перехідного періоду доходи українських компаній можуть скоротитися ще сильніше.
Такі оцінки наводяться у щоквартальному інфляційному звіті НБУ.
Ініціативи щодо розширення CBAM висуває низка депутатів Європарламенту, і відповідний закон може бути ухвалено вже в середині 2022 року після парламентських консультацій.
“Для мінімізації негативного впливу CBAM у НБУ радять зосередитись на розробці національної системи торгівлі викидами (СТВ), яка, у свою чергу, дозволить спрямовувати зібрані кошти на екомодернізацію”, – йдеться у матеріалі.
Висновки Нацбанку суттєво відрізняються від оцінок Київської школи економіки (KSE), яка прогнозує щорічне скорочення доходів українських компаній до €396 млн протягом 2026-2030 років та зниження ВВП на 0,08% на рік.
Нагадаємо, в ЄС за невиконання цілей щодо зниження викидів СО2 пропонують штрафувати країни.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, НБУ зобов'яже фінустанови оцінювати вплив своїх проектів на довкілля.
