Після підриву росіянами греблі Каховської ГЕС, водосховище площею 2155 км2 обміліло. Україна втратила близько 15 мільйонів м3 прісної води, тобто 35-40% всіх своїх запасів. Такої кількості води вистачило б для потреб всіх українців протягом року. Низка експертів пророкували екокатастрофу, адже обміліле водосховище могло стати пустелею. Проте цього не сталося і його дно вже заросло деревами висотою 2-4 метри. Експерти дискутують щодо доцільності відновлення Каховської ГЕС та відродження історичного лісу – Великого Лугу.
ЕкоПолітика вирішили зʼясувати, що наразі відбувається на обмілілому водосховищі і яким може бути його майбутнє.
Підрив Каховської ГЕС
Вперше окупанти підірвали шандори на гідроспоруді під час відступу з правобережжя Херсонщини. Через це рівень води в Каховському морі почав стрімко зменшуватися, що призвело до декількох заморів риби. Ще на початку 2023 року українські лідери попереджали про можливий масштабний теракт росіян, однак міжнародні партнери не спромоглися змусити окупантів відремонтувати або покинути ГЕС.
Окупанти підірвали греблю водосховища вночі 6 червня. Вода затопила значні території, що спричинило смерті людей та тварин, а також колосальне забруднення, зокрема Дніпра та Чорного моря. Потоки води змивали цілі будинки, промислові підприємства, скотомогильники тощо. Інші райони перетворилися на пустелю, а міста залишилися без водопостачання. Окрім того, водосховище було джерелом води для ставка-охолоджувача окупованої Запорізької АЕС, що забезпечує її стабільну роботу.
Обміліле водосховище могло стати джерелом нової катастрофи, зокрема розповсюдження вітрами важких металів та радіонуклідів з донних відкладень, а також пилу. Це б отруїло значні території та сприяло б опустелюванню півдня України. Однак донні відкладення виявилися безпечними.
Окрім того, червень виявився найбільш “вдалим” для природного подолання катастрофи місяцем, адже саме в цей час верби та тополі масово розсівають своє насіння. За 4 місяці дно водосховища вкрилося паростками дерев, які подекуди вже сягають 4 метрів, а не рудеральними рослинами-бурʼянами, наприклад амброзією, чи інвазивними, наприклад борщівник Сосновського. Вже навіть фіксували випадки, коли мешканці Нікополя губилися у цих хащах та днями не могли з них вибратися.
Сценарії майбутнього для Каховського водосховища
Зараз енергетики готуються до експериментального проєкту з відновлення ГЕС, а в історичній та екологічній спільноті прагнуть зберегти новий ліс, площа якого фактично дорівнює всій площі лісів Херсонської та Запорізької областей, а також “серце” козаччини – Великий Луг.
Відомо, що ліс впливає на потоки повітря та колообіг води, що сприяє дощам. Це може допомогти адаптуватися півдню до кліматичних змін та затримати його опустелювання.
Наразі українські законодавці проголосували за заборону використання земель обмілілого Каховського водосховища на 15 років, а також затвердили експериментальну відбудову ГЕС. До російського теракту вона генерувала 334,8 МВт енергії.
Питання енергетичної незалежності є критичним для України. Проте така кількість енергії є незначною, враховуючи значну площу водойми ГЕС, і її можна замінити більш екологічними джерелами генерації. Окрім того, європейські тенденції спрямовані на відновлення вільної течії річок.
Диво-лісу може і не бути
Тополі та верби мають яскраву біологічну особливість, а саме швидкий ріст на початку свого життєвого циклу. Це необхідно, щоб освоювати нові території.
life.pravda.com.ua
Якщо припустити, що новому лісу вистачатиме води та поживних речовин у ґрунті, він потребуватиме дбайливого догляду. Якщо хащі не проріджувати – дерева не зможуть нормально рости і ліс перетвориться на своєрідну “щітку”.
Яскравим прикладом є Великоанадольський ліс на Донеччині, де сторічні дуби виглядають як дуже довгі та тонкі палички. Це штучний ліс, де дерева висаджені дуже близько один до одного, і тому не мають простору для розвитку.
Окрім того, частина пагінців обовʼязково загине, що збільшить ризик лісових пожеж. В новій екосистемі повністю відсутня інфраструктура догляду за лісом, адже ще пів року тому це було Каховське море. У разі пожежі загасити ліс буде практично неможливо, особливо враховуючи безпосередню близькість до фронту.
Проблеми водопостачання
Каховське водосховище забезпечувало зрошення 94% полів у Херсонській, 74% – у Запорізькій та 30% – у Дніпропетровській областях. Окрім того, дніпровську воду використовували для водозабезпечення низки міст, зокрема Кривого Рогу, Марганця, Покрова, Нікополя, Миколаєва тощо. Альтернативні джерела води, а саме криниці та джерела, не зможуть замінити масштабне водосховище.
Варто підкреслити, що потужна промисловість Кривого Рогу та Миколаївщини також потребує значних обʼємів води для своїх виробничих процесів та обслуговування хвостосховищ з токсичними відходами.
Проте наприкінці серпня для цих громад вже частково запустили новий водогін "Інгулець-Південне".
Каховське водосховище також забезпечувало водопостачання Криму, а після деокупації півострова це питання стоятиме дуже гостро.
Вода для Запорізької АЕС
Після підриву ГЕС одним з найбільш значних ризиків стала стабільна робота Запорізької АЕС, зокрема наповнення ставка-охолоджувача. Поки що, рівень води у ньому вдається підтримувати в межах норми. Однак це не триватиме вічно, і ЗАЕС необхідно забезпечити надійним джерелом водопостачання.
Альтернативні пропозиції
В екоспільноті також пропонують компромісний варант, а саме відновлення водосховища в значно менших масштабах зі збереженням значної частини нової екосистеми. Адже на замінованому та понівеченому війною півдні відродження сільського господарства не відбудеться миттєво. Окрім того, регіон у найближчі десятиліття значно постраждає від зміни клімату і йому потрібна нова стратегія розвитку.
Науково обґрунтоване створення мережі каналів, або ж інших альтернатив, дозволить забезпечити потреби у прісній воді для людей, промисловості та господарства, а також для нового лісу.
Переваги відновлення природи
В екоспільноті обміліле Каховське водосховище часто порівнюють з Оскільським на Харківщині, греблю якого окупанти також підірвали під час українського контрнаступу. За півтора року після практично його повного обміління почали відновлюватися природні ландшафти, які заселили червонокнижні тварини, птахи та рослини. Стратегія України з регіонального розвитку передбачає заповідання 8,1% площі країни. Тому, враховуючи знищення природи на окупованих територіях, нові здорові природні екосистеми можуть мати значні переваги, зокрема полегшити шлях України до членства в ЄС.
Загалом, проблема обміління Каховського водосховища є серйозною загрозою для екологічного стану значної частини України. Її вирішення потребує комплексного підходу, який включатиме науково-дослідну роботу, публічний розгляд та залучення експертів. Тільки шляхом спільних зусиль громадськості, державних органів та науковців можна досягти успіху у відновленні природного багатства за принципом “краще ніж було”.
