Висока плата за чисте повітря неминуча: аналітики дали прогноз на наступні 5 років

Висока плата за чисте повітря неминуча: аналітики дали прогноз на наступні 5 років shutterstock
Олена Яценьо

Щораз більша ціна квот на викиди спонукає створювати технології з уловлювання CO2

У найближчому майбутньому людям доведеться дорого платити за очищення повітря від парникових газів.

До такого висновку дійшли аналітики швейцарського фінансового конгломерату Credit Suisse Group AG і Міжнародного енергетичного агентства (International Energy Agency (IEA), повідомляє Bloomberg.

За їхніми прогнозами, ринок інструментів для видалення CO2 з повітря найближчими роками може досягти 2 трильйонів доларів.

Людство буде змушене розвивати нові технології в промисловості через збільшення витрат на дозволи забруднювати повітря та впливати на зміну клімату. Тож саме чимраз вищі тарифи за викиди вуглецю і загрози глобального потепління надають імпульс розвитку технологій з уловлювання та зберігання викидів парникових газів.

Очікується, що до 2025 року попит на послуги з видалення забруднювачів повітря зросте, оскільки через кілька років ціна квот на викиди збільшиться щонайменше вдвічі й становитиме в середньому 118 доларів за тонну (нинішня середня вартість квот — близько 64 долари за тонну).

До того ж, як уважають експерти, технологія уловлювання CO2 стає мейнстримом у прагненні країн до нульових викидів. Для деяких секторів економіки уловлювання своїх викидів у довгостроковій перспективі стане економнішим, ніж отримання дозволів на певний обсяг забруднення.

За даними IEA, під час виробництва цементу й вироблення електроенергії вартість очищення повітря становить 120 доларів за 1 тонну. Водночас ціна видалення CO2 з атмосфери варіюється залежно від місця розташування проєкту й особливостей обладнання.

У британській дослідницькій компанії Wood Mackenzie зазначили, що кількість запланованих проєктів уловлювання парникового газу у всьому світі з 2019 року зросла вшестеро — до 300. Цю технологію нині використовують у Північній Америці та Австралії, також її почали запроваджувати та європейські країни. Норвегія, Нідерланди й Велика Британія на 2021 рік лідирують серед європейських країн щодо запровадження таких екологічних проєктів.

Передбачають, що до середини поточного десятиліття попит на послуги з видалення викидів із навколишнього середовища зросте, а до 2030 року технологія стане конкурентоспроможною за витратами та допоможе скоротити промислові викиди на 46% до 2050-го.

Раніше ЕкоПолітика писала, що Вищий адміністративний суд Франції оштрафував державу на 10 мільйонів євро за не досить ефективну боротьбу із забрудненням повітря в мегаполісах.

Представники екологічних організацій заявили, що це рекордний штраф за порушення стандартів якості повітря, а вердикт суду назвали "історичним".

Читайте також
Візія декарбонізації держави: уряд затвердив довгострокову стратегію до 2050 року
Візія декарбонізації держави: уряд затвердив довгострокову стратегію до 2050 року

Документ охоплює екомодернізацію, підвищення енергоефективності та розвиток "зелених" секторів економіки

У ЄС готуються до боротьби за EU ETS: аргументи влади та бізнесу
У ЄС готуються до боротьби за EU ETS: аргументи влади та бізнесу

Брюссель вважає безкоштовні квоти "історичною помилкою" і шукає аргументи, щоб не збільшувати їхню кількість

Мінус 87% викидів до 2040 року: Велика Британія оновила кліматичну мету
Мінус 87% викидів до 2040 року: Велика Британія оновила кліматичну мету

Важливу роль у цьому мають зіграти розвиток зеленої енергетики та скорочення споживання м’яса

Наскільки чисте повітря в українських містах 3 червня
Наскільки чисте повітря в українських містах 3 червня

Найменш забрудненим зараз є повітря у Житомирі