Дослідження аналітичного центру ODI та групи компаній Transport & Environment показало, що 20 найбільших аеропортів світу за рік створили 231 мільйон тонн викидів вуглецю, що еквівалентно роботі 58 вугільних електростанцій.
Вони також виробили таку саму кількість небезпечних оксидів азоту та PM2,5, що й 31 мільйон легкових автомобілів, повідомляє Euronews.
Зазначається, що у дослідженні проаналізували вплив на клімат та якість повітря пасажирських рейсів і, вперше, авіаперевезень вантажів у 1300 аеропортах по всьому світу.
"Забруднення навколо аеропортів зростає з року в рік. Воно впливає на мільйони людей, які вдихають токсичні викиди і, як наслідок, страждають від хвороб, але політики приховують цю проблему", – сказав директор з авіації в T&E Джо Дарденн.
Він підкреслив, що зростання сектора авіаперевезень несумісне з кліматичними цілями.
Дослідження показало, що найбільшим забруднювачем став аеропорт Дубая. Також у рейтинг 20 аеропортів світу з найбільшим рівнем викидів потрапили:
- Франкфурт-на-Майні, Німеччина;
- міжнародний аеропорт імені Шарля де Голля, Париж, Франція;
- Схіпгол, Амстердам, Нідерланди.
Дослідники виявили, що Лондон став найбільш постраждалим містом від забруднення повітря від авіації. Через роботу його шести аеропортів у повітря потрапило:
- 27 мільйонів тонн вуглецю;
- 8900 тонн оксиду азоту;
- 83 тонни твердих часточок (пилу) PM2,5.
В матеріалі підкреслили, що забруднення повітря є четвертим з найбільших факторів ризику для здоров’я людини. Так у 2019 році від наслідків вдихання забрудненого повітря передчасно померло 6,7 мільйона людей. Окрім того, аеропорти є осередком потужного шумового забруднення.
"Рівень шуму літаків постійно зростає, і у нас повністю відсутні стандарти ЄС щодо дрібних часточок, які становлять серйозну загрозу для здоров'я, – сказала прессекретарка організації Stay Grounded Магдалена Хойвізер. – Необхідно негайно вжити деяких ключових заходів для захисту здоров'я працівників і громад, що оточують аеропорти”.
Для цього вона запропонувала заборонити нічні польоти або поліпшити якість авіаційного палив до стандартів автомобільного.
Зазначається, що деякі європейські країни, такі як Франція та Іспанія, намагаються заохочувати громадян користуватися потягами замість літаків для коротких подорожей.
В дослідженні також звернули увагу на прогалини в декарбонізації авіації. Так авіація для зменшення викидів покладається на стале авіаційне паливо (SAF). Однак наразі на нього припадає 0,1% спожитого реактивного палива. Для ефективної декарбонізації виробництво має збільшитися з кількох сотень мільйонів літрів сьогодні до понад 400 мільярдів до 2050 року.
Старший науковий співробітник ODI Шанделл Стедман підкреслив, що викиди аеропортів часто залишаються поза увагою. Але без вирішення проблеми локальних викидів на рівні аеропорту вплив сектору на клімат і здоров’я лише погіршиться.
Нагадаємо, Єврокомісія підтримала угоду між Європарламентом та Радою ЄС щодо декарбонізації авіації, а саме зобовʼязання постачальників змішувати стале авіаційне паливо (SAF) з гасом у все більшій кількості з 2025 року.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, Уряд Данії вирішив запровадити пасажирський екологічний податок на авіаперевезення, який поступово вводитиметься з 2025 (70 данських крон – $10,2) по 2030 рік (100 данських крон – $14,64).
