Верховна Рада України у вівторок, 2 березня, ухвалила у першому читанні законопроєкт №4407 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо об'єктів підвищеної небезпеки".
"За" це рішення проголосувало 317 народних депутатів. Зокрема, 216 голосів віддали члени президентської фракції "Слуга народу" (щоб переглянути результати поіменного голосування, доскрольте до кінця сторінки).
Документ був поданий Кабінетом міністрів, а головним розробником є Державна служба з надзвичайних ситуацій України. Його мета — гармонізації українського законодавства до норм ЄС, а саме імплементації Директиви 2012/18/ ЄС про контроль загроз виникнення значних аварій, пов’язаних із використанням небезпечних речовин (Директива Севезо ІІІ).
Суть законопроєкта полягає у:
- упорядкуванні процедури віднесення до об’єктів підвищеної небезпеки (ОПН);
- передачі функцій із забезпечення безпеки та захисту населення за межами ОПН на місцеві органи виконавчої влади;
- визначення відповідального органу, який буде розпорядником інформації про ОПН і буде займатись передачею та отриманням інформації щодо об’єктів підвищеної небезпеки серед держав-членів ЄС;
- удосконалення координації між відповідальними органами;
- зобов’язати суб’єктів господарювання самостійно призупиняти діяльність виробництва (експлуатацію обладнання), на якому виникла аварія;
- скасування декларації безпеки на ОПН із заміною її на звіт про заходи безпеки на об’єктах підвищеної небезпеки, який готується за спрощеною процедурою, та надання громадськості доступу до нього;
- удосконалення процедури надання інформації після нещасного випадку на ОПН;
Результати поіменного голосування:
Результати голосування прокоментував і глава екологічного комітету парламенту Олег Бондаренко на своїй сторінці у Facebook.
"Метою цього законопроєкту є гармонізація українського законодавства до норм ЄС, зокрема йдеться про Директиву 2012/18/ЄС Європейського Парламенту і Ради Європи від 4 липня 2012 року "про контроль загроз виникнення значних аварій, пов’язаних із використанням небезпечних речовин", та про внесення змін і подальше скасування Директиви Ради 96/82/ЄС", — написав він.
Пропонуються наступні зміни:
- визначення нових термінів, у відповідності з прийнятими в Україні термінами та з урахуванням вимог Директиви Севезо ІІІ, серед яких: "об’єкт підвищеної небезпеки" (ОПН) , "оператор", "ризик", "відновлення показників безпеки джерела небезпеки – приведення джерела небезпеки, на якому виникла аварія, у робочий стан";
- упорядкування процедури віднесення об’єктів до об’єктів підвищеної небезпеки (ОПН). За результатами ідентифікації ОПН встановлюється 1, 2 або 3 клас небезпеки);
- передачі функцій із забезпечення безпеки та захисту населення за межами ОПН на місцеві органи виконавчої влади;
- забезпечення влаштування автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення тільки на ОПН 1 та 2 класу, на ОПН 3 класу влаштування таких систем не передбачається;
- визначення відповідального органу, який буде розпорядником інформації про ОПН і буде займатись передачею та отриманням інформації щодо об’єктів підвищеної небезпеки серед держав-членів ЄС;
- зобов’язати суб’єктів господарювання самостійно призупиняти діяльність виробництва (експлуатацію обладнання), на якому виникла аварія;
- скасування декларації безпеки на ОПН із заміною її на звіт про заходи безпеки на ОПН, який готується за спрощеною процедурою, та надання громадськості доступу до нього;
- удосконалення координації між відповідальними органами;
- гармонізацію законодавства України із законодавством Європейського Союзу у сфері безпеки ОПН;
- не поширюється на об'єкти поводження з відходами; обладнання, установки, виробництва з наявністю на них лише джерел іонізуючого випромінювання; авіаційні, автомобільні, водні, залізничні транспортні засоби, що здійснюють перевезення небезпечних речовин за межами об’єкта; об’єкти розвідки, видобутку та розробки корисних копалин, включаючи розвідку та розробку морського дна, на яких небезпечні речовини не підняті на поверхню і перебувають у звичайному природному середовищі, у тому числі вуглеводні;
- визначає, що проведення заходів державного нагляду (контролю) щодо діяльності ОПН 1 класу) мають здійснюватися не рідше ніж один раз на рік, а щодо діяльності ОПН підвищеної небезпеки 2 та 3 класу, здійснюватись не рідше ніж один раз на два роки.
- визначення повноважень центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту та виконує функції компетентного органу у сфері діяльності, пов’язаної з ОПН.
"Цей законопроєкт сприятиме підвищенню ефективності державного регулювання у сфері діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки, і зниженню рівня ризику виникнення значних аварій на ОПН", — резюмував Бондаренко.
Як повідомляла ЕкоПолітика, 1 березня президент України Володимир Зеленський підписав Закон "Про посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері пожежної безпеки", який збільшує штрафи за шкоду довкіллю.
