Парламент проголосував у першому читанні за законопроєкт №12089 про посилення захисту прав добросовісного набувача, який раніше піддали критиці представники громадських екологічних організацій.
Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Telegram.
Про що законопроєкт №12089
Цей документ передбачає доповнення статей 261, 388, 390 та 391 Цивільного кодексу України. Його оновлена стаття 388 встановлює строк у 10 років, протягом яких правоохоронні органи матимуть можливість оскаржити незаконно набуту власність, яка раніше належала до державного або комунального майна, та витребувати її назад. Цей термін починає відраховуватися з дати проведення державної реєстрації права приватної власності набувача або з дати передачі цього майна набувачеві.
Нові норми не поширюватимуться на:
- об’єкти критичної інфраструктури;
- об'єкти державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;
- об'єкти культурної спадщини, які не підлягають приватизації;
- об'єкти природно-заповідного фонду.
У доповненій версії статті 390 прописана вимога до держави чи територіальної громади компенсувати добросовісному набувачеві ринкову вартість майна на підставі рішення суду. Після цього вони мають право вимагати стягнення виплаченої ринкової вартості майна від особи, з вини якої таке майно набуте добросовісним набувачем.
Хто підтримав цей проєкт Закону
Проєкт Закону “Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача” активно відстоювали представники бізнесу. Так, за його прийняття висловилася Федерація роботодавців України (ФРУ). У ній зазначили, що цей законопроєкт встановлює термін у 10 років, що значно перевищує стандартний період позовної давності в 3 роки для оскарження неправомірного набуття прав на власність. У ФРУ вважають, що цей законопроєкт дозволить створити більш передбачуване середовище для розвитку бізнесу та для інвесторів, що є необхідною умовою для залучення інвестицій в Україну.
Роботодавці також наголосили, що вперше запроваджується реальна відповідальність для органів місцевого самоврядування та державної влади за надання земельних ділянок із зобов'язанням їх компенсувати ринкову вартість майна у разі незаконного відчуження.
Також за прийняття законопроєкту №12089 виступили члени Спілки українських підприємців (СУП). Вони вважають його “критично важливим для захисту прав добросовісних набувачів, включно з бізнесом, від зловживань правоохоронної системи, яка часто ставить під сумнів операції з придбання землі”. У СУП впевнені, що без гарантій стабільності права власності жоден національний чи міжнародний бізнес не інвестуватиме в Україну.
Хто висловився проти
Проти законопроєкту про добросовісного набувача виступили активісти Української природоохоронної групи (УПГ). Вони вважають, що він “узаконить дерибан лісів, водойм та прибережних смуг”. За словами активістів Міністерство захисту довкілля та екологічний комітет Верховної Ради запропонували виключити з-під дії цього законопроєкту землі лісового фонду та землі водного фонду. Вони вважають це цілком логічним, “бо ліси та водойми можуть передаватись у приватну власність лише у виключних випадках”.
“На жаль, ініціатор та перший автор законопроєкту, народний депутат Ігор Фріс на засіданні екологічного комітету відмовився підтримувати цю пропозицію і наполягав на початковому тексту законопроєкту”, – констатували в УПГ.
З цього члени УПГ зробили висновок, що основною метою прийняття документа насправді є “узаконення дерибану лісів, водойм, прибережних смуг” і закликали народних депутатів не підтримувати законопроєкт №12089.
Свої аргументи проти прийняття даного документа висловив і голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін. Серед іншого, він зауважив, що часто в незаконний спосіб у приватну власність через схеми переходили “активи, які взагалі за законом не можуть бути приватними: прибережна смуга, що перекриває доступ людям до водойм, територія лісу, є випадки і спроби привласнення акваторії”.
“Фактично цей закон каже, що якщо пройшло 10 років, то це все законно”, – говорить Шабунін.
Раніше ЕкоПолітика розповідала про три схеми незаконних рубок в Україні.
