Великий експортер нафти Кувейт через спеку стає непридатним для життя – Bloomberg bloomberg.com

Великий експортер нафти Кувейт через спеку стає непридатним для життя – Bloomberg

Катерина Бєлоусова

У країні нафти настільки багато, що її спалюють для виробництва електроенергії та живлення 2 мільйонів автомобілів

Кліматичні зміни у Кувейті, який є четвертим експортер нафти в ОПЕК, можуть зробити країну непридатною для життя вже в найближчі десятиліття. 

У 2021 році за кілька тижнів до піку спеки температура вперше подолала позначку 50 градусів Цельсія, пише Bloomberg.

bloomberg.com

Хоча уряд забороняє роботу на відкритому повітрі після полудня в спекотні дні, загальна кількість смертей подвоюється і потроюється для некувейтських чоловіків, які з більшою ймовірністю беруться на низькооплачувану роботу. Трудові мігранти часто працюють на сонці.

Також від спеки страждають тварини та птахи – вони гинуть від зневоднення та теплового виснаження. Місцеві жителі часто помічають мертвих птахів на дахах будинків, а у ветеринарні клініки привозять непритомних від теплового стресу та зневоднення котів.

"Ми бачимо все менше диких тварин у Кувейті, це тому, що більшість з них не витримує пори року. Минулого року наприкінці липня у нас було три-чотири дні, які були неймовірно вологими та дуже спекотними, і було важко навіть вийти за межі вашого будинку, і не було вітру. У багатьох тварин почалися проблеми з диханням", – розповіла ветеринар дикої природи Тамара Кабазард.

На відміну від країн від Бангладеш до Бразилії , які намагаються збалансувати екологічні проблеми з чисельним населенням і широко поширеною бідністю, Кувейт є експортером нафти номер 4 для ОПЕК. Тут знаходиться третій за величиною суверенний фонд у світі та трохи більше 4,5 мільйонів людей.

“Не брак ресурсів заважає скороченню викидів парникових газів і адаптації до теплішої планети, а скоріше політична бездіяльність”, – пише Bloomberg.

У країні нафти настільки багато, що її спалюють для виробництва електроенергії, а також для живлення 2 мільйонів автомобілів на дорогах, що сприяє забрудненню повітря. Деякі електростанції перейшли на газ, інше викопне паливо, яке є відносно чистішим, але може пропускати метан, потужний парниковий газ. Споживання електроенергії та води, що значно субсидується урядом, є одним із найвищих у світі на душу населення.

На кліматичному саміті COP26 у влада Кувейту пообіцяла скоротити викиди парникових газів на 7,4% до 2035 року, що набагато менше від 45-відсоткового зниження, необхідного для запобігання кліматичній катастрофі.

Сусіди Кувейту, які також залежать від експорту нафти, пообіцяли вжити більш жорстких кліматичних заходів. Наприклад Саудівська Аравія заявила, що планує досягти нульових викидів до 2060 року, а Об’єднані Арабські Емірати поставили перед собою ціль до 2050 року. 

За даними Fitch Ratings, зміни температури в 2040-х і 2050-х роках будуть мати все більш негативний вплив на кредитоспроможність Кувейту. Проте, незважаючи на зростаючі ризики, розбіжності між єдиним обраним парламентом Перської затоки та урядом, ускладнюють проведення реформ, що стосуються клімату чи чогось іншого.

Навіть якщо світу вдасться скоротити викиди досить швидко, щоб запобігти катастрофічному глобальному потеплінню, країнам доведеться адаптуватися до більш екстремальних погодних умов. Експерти стверджують, що план Кувейту недостатньо близький, щоб зберегти країну придатною для життя”, – сказано в матеріалі.

Нагадаємо, у Європі встановлено історичний температурний антирекорд: 24C в Іспанії, 15C в Альпах.

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, дослідження PwC показало, що третина найбільших компаній світу стурбована кліматичними ризиками.

Читайте також
Вчені прогнозують десятки мільйонів смертей через глобальне потепління
Вчені прогнозують десятки мільйонів смертей через глобальне потепління

Цей песимістичний прогноз також стосується й України

Мінус гауда та діжонська гірчиця: названі продукти, які зникнуть через зміну клімату
Мінус гауда та діжонська гірчиця: названі продукти, які зникнуть через зміну клімату

Традиційні страви можуть бути втрачені для кухонь багатьох країн – від Скандинавії, Франції та Нідерландів до Туреччини