24 економічно розвинені країни спричинили значно більші втрати ареалів видів рослин і тварин за межами своїх кордонів, ніж всередині них.
Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в науковому журналі "Nature".
Його автори дійшли висновку, що найбагатші країни світу разом спричинили у 15 разів більшу втрату біорізноманіття на міжнародному рівні, ніж на національному, стимулюючи вирубку лісів для задоволення попиту на сільськогосподарську та лісогосподарську продукцію.
У дослідженні нанесені глобальні “гарячі точки” втрати біорізноманіття, які показують, що багаті країни часто впливають на види у прилеглих регіонах, але також можуть чинити тиск і на віддалені екосистеми. Зокрема, це відбувається через те, що розширення посівів сільськогосподарських культур на експорт випереджає розширення посівів культур, що споживаються всередині країни, тому міжнародна торгівля відіграє важливу роль у вирубці лісів.
Де виявили “гарячі точки”
18 з 24 досліджуваних країн мали більший вплив за кордоном, ніж усередині країни. Вчені стверджують, що Сполучені Штати, Японія, Китай, Німеччина та Франція зробили найбільший внесок у глобальну втрату біорізноманіття.
Джерело: nature.com.
Наприклад, міжнародний вплив Німеччини на біорізноманіття сконцентрований у Західній Африці, тоді як Франція визначена як рушійна сила втрати біорізноманіття на Мадагаскарі. Тим часом втрата біорізноманіття, пов'язана з США, найбільш виражена в Центральній Америці.
Дослідження показує, що вплив країни на втрату видів зменшується з географічною відстанню, а це означає, що втрата біорізноманіття, як правило, зосереджена в сусідніх тропічних країнах.
Проте існують винятки, коли економічно розвинені країни суттєво впливають на біорізноманіття у віддалених регіонах, зокрема на Мадагаскарі, де вирубка лісів для виробництва ванілі відіграє важливу роль.
Вчені наголосили на необхідності розробки політики, яка б враховувала втрати біорізноманіття за межами національних кордонів.
Що робить ЄС
На ЄС припадає близько 10% світового обсягу вирубки лісів, головним чином через імпорт пальмової олії (34%) та сої (32,8%), за якими йдуть деревина, какао, кава, каучук та кукурудза.
Щоб розв'язати цю проблему, ЄС запровадив правила, які стримують вирубку лісів, пов'язану з його ринком. Нова Лісова стратегія ЄС до 2030 року спрямована на підвищення якості та кількості лісів, одночасно посилюючи їхню роль як поглиначів вуглецю.
У квітні 2023 року Європейський парламент затвердив правила, які вимагають від компаній гарантувати, що продукція, яка продається в ЄС, не сприяє вирубці або деградації лісів.
Спочатку вони мали набути чинності в грудні 2024 року, але їх виконання було відтерміновано на рік: великі компанії повинні виконати вимоги до грудня 2025 року, а малі підприємства – до червня 2026 року.
Новий закон охоплює такі ключові продукти, як пальмова олія, соя, какао, кава, худоба, деревина, яловичина, шкіра, папір, меблі, косметика та шоколад. Компанії також повинні перевіряти дотримання стандартів прав людини та захищати права корінних народів.
Нагадаємо, на початку грудня 2024 року Європарламент і Рада погодилися відкласти імплементацію Регламенту ЄС про вирубки лісів. Також днями ЕкоПолітика повідомляла, що у 2022 та 2023 роках під час повномасштабного вторгнення Україна втратила лісовий покрив на площі понад 1579 км².
