Міненерго ініціювало законопроєкт щодо підтримки виробництва “зеленої” електроенергії генеруючими установками споживачів, який передбачає заміну “зеленого” тарифу на нову модель підтримки Net billing.
Вона орієнтована на покриття власного споживання та не потребуватиме додаткових фінансових витрат з боку держави або інших споживачів, йдеться в блозі на "Економічній правді" першого заступника міністра енергетики Юрія Власенка.
Це сприятиме досягненню частки 25% електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, у 2030 році та дозволить Україні створити стійку енергосистему, з переважно чистим енергетичним міксом, де ціноутворення є справедливим, а електроенергія – доступною.
Законопроєкт передбачає розвиток “зеленої” енергії без перехресного субсидіювання, зі значно ширшим колом учасників, та спрямованість на посилення індивідуальної енергонезалежності.
Право користуватися моделлю підтримки Net billing матимуть не лише домогосподарства, а й непобутові споживачі – підприємства, установи й організації.
Цей механізм дозволить споживачам використовувати кошти, отримані від продажу надлишкових обсягів виробленої електроенергії в наступний розрахунковий період. Тобто споживач отримує грошовий "депозит" за відпущену в мережу надлишкову енергію за ціною, що на той момент склалася на ринку "на добу наперед" або за договірними умовами.
У разі, якщо потреба в електроенергії перевищуватиме її виробництво, електропостачальник зберігатиме ці кошти на особовому рахунку споживача та використовуватиме для оплати спожитої електроенергії у наступні періоди протягом календарного року.
Споживачі, які встановлять СЕС або ВЕС, зможуть укласти договір купівлі-продажу електричної енергії з механізмом самовиробництва, а саме: між приватним домогосподарством (до 30 кВт), або малим непобутовим споживачем (до 50 кВт) і постачальником універсальних послуг, або іншим споживачем (до 500 кВт) та електропостачальником.
Власенко зазначив, що такий підхід є вигідним для тих, хто хоче виробляти енергію не з метою продажу, а для власної енергетичної автономії, особливо для кінцевих непобутових споживачів.
Наразі споживачів стимулюють встановлювати генерації з ВДЕ завдяки моделі "зеленого" тарифу. Вона дала значний поштовх до створення нової індустрії і спричинила стрімкий розвиток малої генерації.
З 2018 по 2022 рік сумарна потужність установок СЕС у домогосподарствах зросла більш ніж уп’ятеро та склала 1205 МВт (близько 45 тисяч одиниць).
“Чинна модель має низку обмежень і недоліків, які призводять до зловживань та не дають змоги забезпечити сталість і стійкість розвитку “зеленої” генерації”, – зазначив Власенко.
Недоліки “зеленого” тарифу:
- Модель фіксованого "зеленого" тарифу стимулює не стільки розвиток власної енергетичної незалежності, як цілеспрямований продаж електричної енергії з ВДЕ.
- Така модель призводить до низки технічних викликів і спотворює ідеологію підтримки малої генерації з ВДЕ для наближення чистої "зеленої" енергії до споживачів та підвищення їх власної енергонезалежності. Спостерігаються зловживання, пов’язані із будівництвом сонячних електростанцій приватних домогосподарств без власного споживання електричної енергії, або маніпуляції, пов’язані із збільшенням потужності таких об’єктів.
- Наразі механізм підтримки генерації з ВДЕ врегульовано лише для домогосподарств (до 30 кВт) і енергетичних кооперативів (до 150 кВт).
Власенко зазначив, що великий пласт непобутових споживачів, які могли б встановлювати генеруючі установки для компенсації насамперед власного споживання, виведений із системи державної підтримки та законодавчо не врегульований.
“Очевидно, що конкурентний ринок не може розвиватися на подібних засадах. При цьому сама ідея розвитку відновлюваної енергетики для споживання є необхідною та правильною”, – зазначив він.
Однак подальше збільшення кількості таких установок за поточної моделі "зеленого" тарифу призведе до суттєвого зростання витрат, закладених у тариф оператора системи передачі і загострення наведених вище технічних проблем.
Законопроєкт пропонує надати можливість споживачу енергії з власних альтернативних джерел компенсовувати споживання електричної енергії на власному об’єкті, навіть якщо генеруюча установка розташована в іншому місці. Вона має бути приєднана до електричних мереж одного й того ж оператора системи розподілу, що й споживач, і розташована на території діяльності відповідного постачальника послуг.
Це дозволить, зокрема, позбутися "дискримінації", яку зараз відчувають мешканці багатоквартирних будинків, що не мають площі для встановлення СЕС. Так ОСББ зможе збудувати сонячну станцію на наявній площі поза будинком чи поряд з містом і споживати вироблену нею енергію.
Законопроєкт також враховує чинний на сьогодні механізм покладання спеціальних обов’язків із забезпечення доступності електричної енергії (ПСО) для побутових споживачів. Вони також зможуть встановлювати генеруючі потужності з ВДЕ і "продавати" надлишки виробленої електроенергії за визначеною в рамках ПСО ціною. І виходити "в нуль" при забезпеченні себе електроенергією.
“Переваги, закладені в цьому законопроєкті, не є гіпотетичними. Зокрема, схожа модель просьюмерства успішно запроваджена у Литві – першій країні Євросоюзу, яка змогла повністю відмовитися від імпорту російських енергоносіїв завдяки диверсифікації підходів у виробництві та споживанні енергії”, – підкреслив Власенко.
Запропоновані законопроєктом підходи будуть стосуватися лише нових споживачів, які встановлять генеруючі потужності з ВДЕ.
Міненерго розпочинає громадське обговорення цього законопроєкту.
Реалізація закону дозволить забезпечити подальший розвиток малої розподіленої генерації електричної енергії з відновлюваних джерел енергії споживачами без державної підтримки.
Нагадаємо, станом на 8 червня частка чистої енергії (атомна, гідро-, вітряна, сонячна, біогенерації) в енергобалансі України досягла 87,4%.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, ДП "Гарантований покупець" розробило законопроєкт для отримання права експортувати "зелену" електроенергію та розробляє підзаконні нормативно-правові акти для здійснення експортних операцій.
