У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №6018 "Про екологічне страхування", що передбачає створення недержавного органу — Бюро екологічного страхування.
ЕкоПолітика проаналізувала документ та пропонує своїм читачам ознайомитись з його основними положеннями.
Авторство законопроєкту належить Кабінету міністрів України.
Мета: проєкт закону розроблено на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 березня 2021 року "Про виклики і загрози національній безпеці України в екологічній сфері та першочергові заходи щодо їх нейтралізації", введеного в дію Указом Президента України від 23 березня 2021 року №111/2021, з метою запровадження страхування цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну державі, життю, здоров'ю та майну фізичних осіб, юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Основні положення
Проєктом акта запроваджується обов’язковість страхування цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Пропонується утворити Бюро екологічного страхування як неприбуткове об’єднання страховиків, що утримується за рахунок коштів страховиків.
Договір страхування цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному державному реєстрі договорів екологічного страхування у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів.
Страховим випадком при страхуванні цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, є набрання законної сили рішенням суду про відшкодування такої шкоди.
Мінімальний розмір страхової суми буде встановлюватись у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів, та відповідно до критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) центральним органом виконавчої влади у сфері екоконтролю.
Виплата страхового відшкодування буде здійснюватися:
- за шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, — не пізніше 30 календарних днів з дати настання страхового випадку;
- за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, — не пізніше 20 календарних днів з дати настання страхового випадку;
- за шкоду, заподіяну здоров’ю третіх осіб, — не пізніше 10 календарних днів з дати настання страхового випадку;
- за шкоду, заподіяну життю третіх осіб, — не пізніше 7 календарних днів з дати настання страхового випадку.
Законопроєкт буде поширюватись на 14 тисяч підприємств, які належать до високого ступеня ризику. Решта підприємств зможуть укласти договори екологічного страхування добровільно.
"За 2020 рік лише 4 % від загальної суми (2.1 млрд грн) нарахованих Державною екологічною інспекцією збитків для довкілля було стягнуто з порушників, решта залишилась непокритою, тобто зазначені витрати лягали на державний бюджет та платників податків. Крім цього, існує значна, не виявлена Державною екологічною інспекцією, екологічна шкода для довкілля, зокрема нанесена фізичним та юридичним особам, статистична інформація про яку не збирається. Водночас про загальне погіршення стану довкілля (недостатність компенсації нанесеної для довкілля шкоди) свідчать доповіді про стан довкілля уповноваженого з прав людини", — пояснюють автори законопроєкту.
Варто відзначити, що законопроєкт призведе до значного додаткового фінансового навантаження на суб’єктів господарювання, які віднесені до високого ступеня ризику. Зокрема, через відсутність методології розрахунку страхових внесків наразі навіть неможливо оцінити розмір фінансового навантаження.
Самі нардепи також негативно відгукнулися про законопроєкт 6018.
"Створюється новий недержавний орган - Бюро екологічного страхування, яке являється об’єднанням страховиків, який буде мати значні повноваження по розпорядженню коштами від внесків страхувальників, але фактично не несе відповідальності перед страхувальником за виплати у разі настання страхового випадку. Такий підхід несе значні корупційні та адміністративні ризики. Закон не визначає ключових аспектів для реалізації на практиці "екологічного страхування", а саме: відсутній порядок та правила його проведення, форма типового договору, особливі умови ліцензування обов’язкового страхування, розміри страхових сум та максимальні розміри страхових тарифів або методику актуальних розрахунків тощо. Оскільки, № 6018 містить низку негативних норм та несе значні ризики, ми не рекомендуємо його до ухвалення", — заявили в МФО "Чиста енергія - здорове довкілля".