В Україні хочуть посилити кримінальну відповідальність у сфері управління відходами shutterstock

В Україні хочуть посилити кримінальну відповідальність у сфері управління відходами

Ганна Велика

Цей законопроєкт мав надійти до Верховної Ради ще минулого року

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України оприлюднило проєкт Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення кримінальної відповідальності за правопорушення у сфері управління відходами" для громадського обговорення.

З текстом законопроєкту, пояснювальною запискою та порівняльною таблицею можна ознайомитися на офіційному сайті відомства.

Проєктом нового закону передбачені зміни у таких статтях Кримінального кодексу України (ККУ):

  • статті 236 "Порушення правил екологічної безпеки";
  • статті 237 "Невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення";
  • статті 238 "Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність";
  • статті 239 "Забруднення або псування земель";
  • статті 241 "Забруднення атмосферного повітря";
  • статті 242 "Порушення правил охорони вод";
  • статті 243 "Забруднення моря";
  • статті 268 "Незаконне ввезення на територію України відходів і вторинної сировини".

Розглянемо зміни, які Міндовкілля пропонує внести до кожної з цих статей ККУ.

Статтю 236 "Порушення правил екологічної безпеки" у відомстві пропонують суттєво розширити. Раніше вона передбачала лише один вид покарання – позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Тепер таке сурове покарання пропонується залишити тільки для дій, які заподіяли матеріальну шкоду в особливо великому розмірі або спричинили тяжкі наслідки. У інших випадках передбачений штраф від 1000 до 10 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, або обмеженням волі на строк до 3 років або без такого.

До тяжких наслідків належать ті, які спричинили:

  • загибель людей;
  • екологічне забруднення значних територій;
  • оголошення окремої місцевості (території) зоною надзвичайної екологічної ситуації;
  • масову загибель об’єктів тваринного і рослинного світу;
  • істотне погіршення екологічної обстановки в тому чи іншому регіоні (місцевості);
  • зникнення, масові загибель чи тяжкі захворювання об'єктів тваринного і рослинного світу;
  • неможливість відтворити протягом тривалого часу ті чи інші природні об'єкти або використовувати природні ресурси в певному регіоні;
  • генетичне перетворення тих чи інших природних об'єктів.

Стаття 237 "Невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення" раніше передбачала відповідальність тільки за забруднення. Тепер до нього додали ще й засмічення. У чинній версії стаття говорить про покарання у разі загибелі людей, тепер же це формулювання пропонують замінити на “масове захворювання людей або інші тяжкі наслідки”.

Суттєва зміна у цій статті стосується також покарання. Раніше це було обмеження або позбавлення волі на строк до 5 років. Тепер пропонується встановити мінімальний строк у 3 роки, максимальний – 5 років.

Для статті 238 у Міндовкілля пропонують змінити назву з “Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення” на “Ненадання або надання завідомо неправдивої інформації про стан навколишнього природного середовища або захворюваність населення”. Також передбачене підняття мінімальної суми штрафу – з 1000 до 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Назву статті 239 розширено. Раніше вона звучала так: “Забруднення або псування земель”. Нова назва: “Засмічення, забруднення або псування земель і ґрунтів”. Перелік покарань за частиною першою цієї статті, крім штрафу та позбавлення права обіймати певні посади, доповнили обмеженням волі на строк до 3 років.

В окрему частину виділені діяння, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або такі, що заподіяли інші тяжкі наслідки чи матеріальну шкоду у особливо великому розмірі.

Також збільшений строк обмеження або позбавлення волі: наразі це від 2 до 5 років, пропонується – від 3 до 7 років.

Статтю 241 "Забруднення атмосферного повітря" також пропонується змінити зі збільшенням штрафів. Раніше вони складали від 1800 до 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тепер це від 3000 до 5000.

Також, як і у статті 239, окремо виділені діяння, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або такі, що заподіяли матеріальну шкоду у великому розмірі.

Частиною третю вводиться можливість позбавлення волі на строк від 5 до 7 років. У чинній редакції ККУ за такий вид правопорушень передбачене тільки обмеження волі.

Для статті 242 міністерство пропонує змінити назву. Раніше вона звучала так: “Порушення правил охорони вод”. Нова назва: “Забруднення, засмічення поверхневих або підземних вод (водних об’єктів)”.

Мінімальна сума штрафу збільшена вдвічі – з 1000 до 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Максимальний строк позбавлення волі за цією статтею пропонують підвищити з 5 до 7 років.

Як у статтях 239 та 241, є окрема частина щодо повторних або групових порушень.

Назву статті 243 пропонується змінити із “Забруднення моря” на “Забруднення внутрішніх вод та/або територіального моря України”, розширивши таким чином сферу її застосування.

Розмір штрафу за частиною першою тут виріс найбільше: раніше він становив від 300 до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тепер його пропонується підняти до інтервалу від 2000 до 5000.

Строк можливого обмеження або позбавлення волі теж збільшено – з 3 до 5 років.

Зміни у частині третій передбачають збільшення мінімальної суми штрафу вдвічі – з 1000 до 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

А ось назву статті 268 ККУ хочуть навпаки звузити. Зараз вона звучить як: “Незаконне ввезення на територію України відходів і вторинної сировини”. Нова запропонована назва: “Незаконне ввезення на територію України відходів”.

За цією статтею теж підвищуються розміри штрафів. Для частини першої встановлюється нижня межа у 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (наразі до 100).

Для частини другої у Міндовкілля пропонують суттєво підвищити існуючі межі штрафів: перейти від 50-200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян до 2000-4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Наприкінці січня ЕкоПолітика повідомляла, що уряд затвердив для України “дорожню карту” управління відходами до 2033 року.

Читайте також
В Україні ратифікують Кігалійську поправку, як того вимагає ЄС
В Україні ратифікують Кігалійську поправку, як того вимагає ЄС

Варто нагадати, що підготовкою до ратифікації цього документу профільні посадовці займаються вже кілька років

Депутати ухвалили законопроєкт №12089 попри спротив активістів та громадськості
Депутати ухвалили законопроєкт №12089 попри спротив активістів та громадськості

Для набуття чинності його має підписати президент Володимир Зеленський

Держлісагентство вигадало новий вид рубок лісу, для якого достатньо одного погодження, – УПГ
Держлісагентство вигадало новий вид рубок лісу, для якого достатньо одного погодження, – УПГ

Природоохоронці закликають не допустити ухвалення такого нововведення

Стало відомо, які довкіллєві реформи очікує ЄС від України у 2025 році
Стало відомо, які довкіллєві реформи очікує ЄС від України у 2025 році

У Європейській комісії вчергове нагадали про нагальність реформи системи екологічного контролю