В Україні стрімко росте використання мінеральних добрив та пестицидів. Такий висновок можна зробити зі звіту Державної служби статистики "Довкілля 2020". Це не може не насторожувати, адже надмірне застосування агрохімікатів несе не малу шкоду нашому здоров’ю.
Тому ЕкоПолітика вирішила з’ясувати, які наслідки може спричинити таке господарювання.
З 2010 року кількість внесених мінеральних добрив в Україні зросла з 1,1 млн тонн до 2,4 млн тонн. Практично всі ці добрива внесли під посіви сільгоспкультур. При цьому, майже у 2,2 рази зросло використання азотних добрив, у 2,6 разів – калійних, у 2,7 разів – фосфорних. Якщо ще 10 років тому удобрена площа складала 70% від загальної посівної, то у 2020-му вже аж 93%! А на 1 гектар нині доводиться майже втричі більше добрив, ніж 10 років тому (частка зросла з 58 до 141 кг на га).
Експертка з екологізації сільського господарства ГО "Екодія" Анна Даниляк розповідає, проблема не у самих добривах, а у невчасному чи надмірному їх використанні. В таких випадках частина добрив не засвоюється ні ґрунтом, ні рослинами. Ці залишки і потрапляють у підземні води.
"Мінеральні добрива є джерелом забруднення вод, як у сільській місцевості так і по всій країні. – розповідає Даниляк. – Найбільш показовою тут є якість води у криницях. Цього року ми робили дослідження у громадах 10-ти областей України. Фактично 2/3 криниць мають проблеми з високим вмістом нітратів, нітритів, амонію, через таке використання добрив".
З водою добрива можуть потрапити і в організм людини. Якщо їх кількість надто велика, це може спричинити до небезпечних синдромів та навіть загрози життю:
"Найбільшу небезпеку ці сполуки несуть для дітей, особливо для новонароджених. – розповідає експертка. – Серйозний вплив може спричинити навіть одноразове напування чи годування дитини з використанням забрудненої води. Нітрати блокують кровообіг, транспортування кисню в організмі і дитина може навіть загинути. По-народному ця хвороба називається "синдром синюшної дитини". Для вагітних жінок така вода теж доволі небезпечна. Загалом тривале вживання води з вмістом нітратів підвищує ризик хвороб, зокрема ендокринної та кровоносної систем. Є також дослідження, що це може підвищити і ризик онкологічних захворювань".
Окрім цього, через активне використання добрив зростають і викиди парникових газів від агросектору. Зокрема, добрива сприяють викидам азотовмісних газів.
Що цікаво доля органічних добрив за останні 10 років практично не зросла. Деякий ріст порівняно з 2010-го спостерігався у 2018-му. Тоді з 9,9 млн тонн частка "органіки" виросла до 10,6 млн. Але у 2020-му вона впала до 10,2 млн. Частка органічно удобреної площі наразі складає лише близько 5,4%.
Також насторожує ситуація з пестицидами. Вони активно взаємодіють з довкіллям, можуть потрапляти у повітря, воду, розповсюджуватися на значні території та шкодити як довкіллю, так і здоров’ю людей. Відповідно до звіту Держстату, площа сільськогосподарських культур, оброблених пестицидами, за останні 10 років зросла приблизно на 50%.
Збільшення використання добрив та пестицидів в Україні цілком закономірне. Це пов’язано з розвитком сільського господарства, ростом агрохолдингів. Їхні власники мають на меті отримати зі своєї землі якнайбільший врожай з найменшими витратами. На жаль, питання того, як їхня діяльність позначиться на довкіллі, здоров’ї мешканців навколишніх сіл чи великих міст бізнесменів займають мало. Держава ж, зокрема, звертає увагу на цю проблему лише у випадках масштабних забруднень чи масових отруєнь. Про превентивний же контроль чиновники не турбуються.
