ЕкоПолітика отримала інформацію, що наразі український бізнес зіштовхнувся з проблемами при поданні звітів моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів (МЗВ). Ця система є першим кроком для створення системи торгівлі квотами на викиди парникових газів.
Редакція звернулася з запитом у Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів та отримала ексклюзивний коментар.
Впровадження системи торгівлі викидами (СТВ) в Україні є одним з міжнародних зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію з ЄС, а саме імплементації положень Директиви 2003/87/ЄС.
Вона покликана створити передумови для:
- обмеження викиди парникових газів (ПГ);
- переговорів щодо особливостей двосторонньої співпраці між Україною та ЄС в межах механізму вуглецевого коригування імпорту;
- недопущення зростання середньої температури планети більш ніж на 1,5°С.
Однак повномасштабне вторгнення внесло свої корективи.
Так 28 лютого 2022 року Уряд, на час воєнного стану, зупинив строки надання частини послуг та звітів. Зокрема це стосується і виконання Закону "Про засади моніторингу звітності та верифікації викидів парникових газів".
Так в Міндовкіллі призупинили послуги:
- проведення реєстраційної дії;
- затвердження плану моніторингу;
- затвердження плану моніторингу із змінами;
- затвердження звіту про вдосконалення;
- прийняття звіту оператора;
- погодження рішення верифікатора про проведення невиїзної верифікації.
Роботу системи МЗВ поновлять протягом місяця після припинення чи скасування воєнного стану.
В коментарі Міндовкілля також наголосили, що звіти операторів, що за результатами верифікації визнані задовільними, разом з верифікаційними звітами за весь період мають бути подані протягом 3-х місяців після припинення чи скасування воєнного стану.
Наразі бізнес-спільнота вказує на випадки відмови у погодженні планів моніторингу викидів парникових газів з підстав, які, на їхню думку, не впливають на фактичну точність моніторингу. Однак в Міндовкілля пояснили, що відмова базується на вичерпному переліку обставин.
Так подані операторами документи мають відповідати вимогам законодавства у сфері МЗВ, прийнятого з урахуванням норм законодавства ЄС. Зокрема Директиви № 2003/87/ЄС, Регламенту Європейської Комісії № 601/2012 про моніторинг та звітність щодо викидів парникових газів.
Фактична реалізація СТВ в Україні повинна базуватися на верифікованих даних МЗВ протягом щонайменше 3 років. В іншому випадку будуть високі операційні ризики дисфункції СТВ, тобто система не сприятиме скороченню викидів.
Для розрахунку та обліку викидів парникових газів у 2022 році потрібно використовувати коефіцієнти викидів ПГ, що оприлюднені на сайті Міндовкілля.
Ці коефіцієнти використовуються для Національного звіту (кадастру) антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів, що подає Україною до Секретаріату Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. Вони публікуються щороку.
В коментарі зазначили, що для визначення розрахункових коефіцієнтів бізнес маже використовувати лабораторію не акредитовану згідно з ДСТУ ISO/IEC 17025:2019. Однак лише за умови, якщо немає доступу до акредитованих лабораторій, або це призведе до необґрунтованих витрат та якщо лабораторія відповідає еквівалентним вимогам.
Також бізнес може застосовувати нижчий рівень точності для установок категорії В на один рівень, та для установок категорій А та Б – до двох рівнів точності нижче, за мінімального рівня точності 1.
При цьому необхідно внести зміни до плану та повідомити Міндовкілля про тимчасові зміни у застосуванні рівня точності.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, в Україні підприємствам-забруднювачам продовжили термін подання документації моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів (МЗВ) на строк до трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни.
