Провідні організації сектору відновлювальної енергетики ЄС закликали Єврокомісію, Європарламент та держави-члени впровадити 10 кроків для пришвидшення декарбонізації сектору теплопостачання.
На опалення припадає близько половини попиту на енергію в блоці, 70% з якого надходить з викопного палива, повідомляє “Біоенергетична Асоціація України” у Facebook.
В матеріалі зазначили, що ЄС планував поступову відмову від викопного палива завдяки переходу на відновлювальну енергетику, використанню відпрацьованого тепла та заходів з енергоефективності. Однак повномасштабне вторгнення росії в Україну змінило план і сектор опалення та охолодження потребує швидких і рішучих змін.
“Наявна криза енергетичної безпеки – це криза опалення”, – підкреслили автори.
Фахівці вважають, що плану REPowerEU та пакету Fitfor55 недостатньо, щоб досягти кліматичної нейтральності та енергетичної незалежності.
Вони пропонують:
- Розробити стратегію розвитку сектору опалення та охолодження, узгоджену з кліматичним законодавством та принципами енергетичної безпеки;
Фахівці вважають, що Європейська стратегія опалення та охолодження 2016 не відповідає цілям ЄС, "зеленій" кліматичній угоді та плану REPowerEU.
Вони закликали запровадити схему зменшення фінансових ризиків ЄС, а також інші інструменти фінансування та регулювання для використання відновлюваних і відпрацьованих джерел тепла, ефективних технологій в опаленні, зокрема теплонасосів.
Окрім того, варто узгодити зміни з наявним законодавством ЄС, а також пропагувати чітке довгострокове бачення серед держав-членів, місцевих органів влади та зацікавлених сторін.
- Розширити будівництво комунікацій для сполучення мереж відновлюваного теплопостачання і сталих відходів у містах;
Для цього фахівці пропонують прискорити ремонт будівель і запровадити енергоефективні заходи для зменшення споживання енергії в ЄС.
Також необхідно декарбонізувати попит у секторі опалення та охолодження. Це передбачає підключення будівель до місцевих доступних та сталих джерел відновлюваного тепла (геотермальне, сонячне тепло, біоенергетика), відпрацьованого тепла, відновлюваної електроенергії та високоефективних опалювальних установок (наприклад, теплових насосів та комбінованих установок).
- Запровадити обов'язкове теплове планування на місцевому рівні;
“Обов’язкове теплове планування на рівні громад потрібне, щоб оцінити потенціал і якнайкраще використовувати місцеві джерела енергії, зменшуючи залежність від імпорту енергоносіїв. Це передбачає також проведення ремонтних робіт та запровадження новітніх технологій”, – йдеться в матеріалі.
- Забезпечити об’єкти відповідними кваліфікованими кадрами;
Автори пояснили, що перехід на відновлюване теплопостачання вимагає достатньо кваліфікованої робочої сили на всіх рівнях постачання, обслуговування та ремонту мережі. Також необхідні стимули для перепідготовки енергомонтажників та перегляд законодавства про професійну освіту із запровадженням нових спеціальностей.
- Переосмислити підходи до фінансування для сталого централізованого опалення;
В матеріалі занчили, що необхідно враховувати приріст, характер, стан перехідних систем централізованого теплопостачання від викопного палива до повністю сталого постачання.
- Зупинити субсидування викопного палива та перенаправити ці кошти на ефективні відновлювані та сталі технології;
“Котли, які використовують тільки викопне паливо, мають бути замінені або модернізовані для використання альтернативних джерел енергії. Доречно створити інвестиційні фонди із запровадження сталих рішень для опалення та охолодження як для централізованих систем, так і для індивідуального опалення”, – зазначили автори.
- Створити рівні умови для усіх учасників ринку тепла;
Наявна система штрафів за використання викопних палив охоплює лише великі установки, залишаючи поза його сферою застосування більшість невеликих виробників брудного тепла для індивідуальних систем опалення на рівні ЄС.
Окрім того, система торгівлі викидами створює конкурентний розрив, який є згубним і підриває цілі "зеленої" угоди. А декарбонізація теплопостачання має відбуватися з першочерговою орієнтацією на потреби споживачів та із врахуванням локальних особливостей.
- Стимулювати використання сталого відпрацьованого тепла;
В матеріалі зазначили, що промислове відпрацьоване тепло може забезпечити понад 25% майбутнього попиту у секторі опалення та охолодження.
Держави-члени повинні сприяти використанню такого тепла для промисловості, будівель із централізованим опаленням та охолодженням та забезпечити співпрацю між усіма учасниками процесу.
- Прискорити розгортання відновлюваної енергетики: теплопостачання та електроенергії;
Автори пояснили, що декарбонізація теплопостачання має ключове значення для кліматичної нейтральності. Тому має бути створена відповідна нормативна база та інструменти фінансування, адаптовані до різних доступних джерел тепла та таких технологій (геотермальна, сонячна, сонячна фотоелектрична установка, біоенергетика та теплові насоси).
Потрібно запровадити спеціальні інструменти зниження ризиків, інвестиційну допомогу, обов'язкове планування тепла, прискорення дозвільних процедур тощо.
- Запровадити комплексний підхід до політики декарбонізації;
“Мова про цілісний екологічний підхід, що виходить за межі скорочення попиту на енергію. Варто враховувати підвищення енергоефективності, модернізацію будівель, будівництво нових сталих джерел енергії тощо. Важливо забезпечити рівнозначний підхід між локальними та загальнонаціональними рішеннями”, – зазаначили в матеріалі.
Нагадаємо, в Європі всі муніципалітети з населенням понад 50 тисяч жителів мають розробити дорожні карти з декарбонізації систем опалення та охолодження, відповідно до проєкту законодавства ЄС.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, Єврокомісія схвалила розроблену урядом Німеччини програму централізованого опалення на €2,98 мільярда, яка передбачає використання ВДЕ, відпрацьованого тепла та декарбонізацію існуючих мереж.
