В ЄС прийняли закон “Про критичну сировину”: що зміниться

В ЄС прийняли закон “Про критичну сировину”: що зміниться shutterstock
Катерина Бєлоусова

Закон сприятиме розвитку місцевого гірничодобувного сектору та розширить потужності з утилізації та переробки

Рада ЄС остаточно схвалила закон "Про критичну сировину" (CRMA), який забезпечить стале постачання сировини, яка є ключовою для переходу на зелені та цифрові технології, а також для оборонної та космічної промисловості.

CRMA визначає два списки матеріалів, а саме 34 критичних і 17 стратегічних, повідомляє пресслужба Ради ЄС.

Як відомо, Європа значною мірою залежить від інших країн щодо постачання критично важливих елементів для виробництва акумуляторів та електроніки.

Зазначається, що CRMA:

  • запроваджує чіткі терміни для процедур отримання дозволів для видобувних проектів;
  • дозволяє Єврокомісії та державам-членам визнавати проект стратегічним;
  • вимагає оцінки ризиків у ланцюзі поставок;
  • вимагає від держав-членів мати національні плани розвідки;
  • забезпечує доступ ЄС до критично важливої та стратегічної сировини завдяки амбітним орієнтирам на видобуток, переробку, та диверсифікацію джерел імпорту.

“За допомогою закону "Про критичну сировину" ми хочемо перетворити виклики нашої залежності на стратегічну автономію та можливість для нашої економіки. Цей законодавчий акт сприятиме розвитку нашого гірничодобувного сектору, розширить наші потужності з утилізації та переробки, створить місцеві та якісні робочі місця та забезпечить готовність нашої галузі до цифрового та екологічного переходу”, – сказав фламандський міністр економіки, інновацій, праці, соціальної економіки та сільського господарства Джо Браунс.

У пресрелізі розповіли, що CRMA встановлює три орієнтири для річного споживання сировини в ЄС до 2030 року, а саме: 

  • 10% з мінералів, що видобуваються у блоці; 
  • 40% з елементів, що переробляються в ЄС;
  • 25% з перероблених матеріалів.

Окрім того, до 2030 року жодна третя країна не постачатиме більше ніж 65% річного споживання будь-якого з критичних матеріалів.

Зазначається, що Закон встановлює кінцеві терміни для оцінки проєктів у межах ЄС. Проєкти з видобутку мають пройти процес отримання дозволів протягом 27 місяців, а з переробки – протягом 15 місяців.

У пресслужбі додали, що великі компанії, що виробляють стратегічні технології, тобто виробники акумуляторів, водню або відновлюваних джерел енергії, мають провести оцінку ризиків у своїх ланцюжках поставок, а також розробити стратегії пом’якшення наслідків можливих збоїв у постачанні.

Додається, що закон набере чинності на двадцятий день після публікації в Офіційному журналі Європейського Союзу, після того, як його підпишуть президент Європарламенту та голова Ради.

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, міністр промисловості Франції Ролан Лескюр заявив, що завдяки державній допомозі промисловість стане ключовим рушієм декарбонізації європейського континенту.

Читайте також
Рада ухвалила за основу законопроєкт про товари, пов’язані зі знелісненням
Рада ухвалила за основу законопроєкт про товари, пов’язані зі знелісненням

Екокомітет ще має врахувати всі правки та пропозиції перед другим читанням

Європарламент розширив дію CBAM на похідні товари та закрив лазівки для обходу правил
Європарламент розширив дію CBAM на похідні товари та закрив лазівки для обходу правил

Водночас експортери з ЄС, які найбільше потерпають через СВАМ, вже з 2027 року можуть розраховувати на підтримку з Тимчасового фонду декарбонізації

Стабільність вуглецевого ринку: Європарламент ухвалив зміни для EU ETS 1 та ETS 2
Стабільність вуглецевого ринку: Європарламент ухвалив зміни для EU ETS 1 та ETS 2

Рішення є спробою знайти баланс між конкурентоспроможністю бізнесу та кліматичними цілями

Революційні зміни у ЄС: уряди хочуть зобов’язати повертати 75% доходів ETS на декарбонізацію
Революційні зміни у ЄС: уряди хочуть зобов’язати повертати 75% доходів ETS на декарбонізацію

Логіка цієї пропозиції у тому, щоб підтримувати екомодернізацію підприємств, які й забезпечують доходи системи та потерпають від найбільшого фіскального тиску