Промисловість може стати ключовим рушієм декарбонізації Європи – міністр Франції shutterstock

Промисловість може стати ключовим рушієм декарбонізації Європи – міністр Франції

Катерина Бєлоусова

Розвиток промисловості потребуватиме значних людських ресурсів, зокрема залучення жінок

Міністр промисловості Франції Ролан Лескюр заявив, що завдяки державній допомозі промисловість стане ключовим рушієм декарбонізації європейського континенту.

Він підкреслив, що великі промислові підприємства є важливим важелем для декарбонізації економіки та боротьби зі зміною клімату під час реіндустріалізації ЄС, повідомляє EURACTIV.

Він розповів, що держави-члени ЄС досягли значного прогресу в обговоренні Закону про критичну сировину (CRMA). Документ покликаний зменшити залежність блоку від зовнішніх країн щодо поставок ресурсів, критичних для енергетичного переходу. Ймовірно, угода буде досягнута до 1 липня 2023 року.

Лескюр додав, що закон ще містить низку спірних моментів, зокрема щодо галузевих цілей для кожної сировини, на яку поширюється дія регламенту.

Він також зазначив, що існує низка проблем у законі про промисловість з нульовими викидами (NZIA), який має сприяти фінансуванню та розгортанню технологій та енергії, які вважаються важливими для декарбонізації економіки ЄС. 

За словами Лескюра, Франція захищає повне включення атомної енергетики в текст закону. Наразі враховується лише інноваційна атомна енергетика, але вона отримує менше регуляторних та фінансових засобів розвитку, ніж вітрові та сонячні технології.

Він підкреслив, що Франція також відстоює ідею спільного боргу ЄС для промислових проєктів. 

Зазначається, що NZIA було оголошено після прийняття Закону США про зниження інфляції (IRA), який стимулює внутрішнє виробництво для “зеленої” промисловості через значні субсидії.

Лескюр розкритикував такий протекціонізм. На його думку, перевагу слід надавати тому, щоб вуглецевий слід товару був основним критерієм для розподілу державної допомоги. Це сприятиме європейському виробництву, оскільки воно має менший вплив на навколишнє середовище, ніж виробництво за межами Європи. Окрім того, це підтримає перетворення великої промисловості на пілотів декарбонізації.

Він підкреслив, що заборона на знищення непроданих текстильних виробів, що входить у рамки регламенту екодизайну, також надасть перевагу малим і середнім підприємствам над індустрією швидкої моди. Також Франція прагне поширити заборону на електрику та електричні товари.

Лескюр зазначив, що розвиток промисловості потребує значних людських ресурсів. Тому важливо збільшити кількість жінок у цьому секторі.

Нагадаємо, на конференції ООН з торгівлі та розвитку (UNCTAD) опублікували рейтинг 166 країн щодо їхньої готовності до “зеленого” переходу. Рейтинг очолили США, Швеція, Сінгапур, Швейцарія та Нідерланди.

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, ц Франції оприлюднили дорожню карту скорочення викидів вуглецю на 50% до 2030 року порівняно з рівнем 1990.

Читайте також
Стали відомі деталі амбітного плану ЄС щодо відновлення природи до 2050 року
Стали відомі деталі амбітного плану ЄС щодо відновлення природи до 2050 року

Це перший закон, який передбачає заходи не лише для збереження, а й для відтворення природи

Країни ЄС ухвалили довгоочікуваний закон “Про відновлення природи”
Країни ЄС ухвалили довгоочікуваний закон “Про відновлення природи”

Він набуде чинності через 20 днів після публікації в Офіційному віснику ЄС

Результати виборів в ЄС загрожують Європейському зеленому курсу, – експерти
Результати виборів в ЄС загрожують Європейському зеленому курсу, – експерти

Свої побоювання фахівці обґрунтовують, зокрема, великим політичним тиском на кліматичну політику в ЄС