В Євросоюзі протягом найбільш спекотного 2023 року вжили 12 масштабних заходів для боротьби зі зміною клімату.
Заходи охоплюють важливі кліматичні угоди, зокрема міжнародні, фонди що сприяють зеленому переходу, заходи з енергоефективності, сталого розвитку тощо, повідомляє Єврокомісія.
“Терміновість вжиття рішучих кліматичних заходів ще ніколи не була такою”, – наголосили у повідомленні.
Серед найбільш важливих кліматичних заходів 2023 року в Єврокомісії назвали:
- прийняття Fit for 55 – у 2023 році в ЄС прийняли останні частини амбітного законодавчого пакета, що сприятиме досягненню кліматичних цілей до 2030 року;
- історичні угоди на COP28 – створення Фонду збитків і збитків, угоди щодо відмови від викопного палива, потроєння глобальних зелених потужностей до 2030 року та подвоєння енергоефективності;
- функціонування інноваційного фонду, що сприяє розвитку зелених технологій – одна з найбільших у світі програм фінансування для демонстрації інноваційних технологій з низьким вмістом вуглецю. У 2023 році виділено близько €6,5 мільярда для понад 100 компаній на інноваційні проєкти;
- запуск промислового плану Зеленої угоди на €660 мільярдів для підвищення конкурентоспроможності зеленої промисловості ЄС і прискорення її переходу до кліматичної нейтральності;
- запуск Європейського банку водню (European Hydrogen bank) – аукціонна система, яка збільшить виробництво відновлюваного водню в Європі. Фонд на €800 мільйонів наповнюється з прибутків від системи торгівлі квотами на викиди парникових газів для подолання розриву між ціною виробництва та ціною, яку зараз готові платити споживачі;
- функціонування Фонду модернізації – протягом трьох років 9 країн отримало з фонду €4,66 мільярда на підтримку 50 проєктів для модернізації енергосистем, скорочення викидів парникових газів в енергетиці, промисловості та на транспорті та підвищення енергоефективності;
- підвищення екологічності автотранспорту – наразі електромобілі складають 23% ринку нових автомобілів в ЄС. Окрім того, країни блоку погодилися зробити всі нові автомобілі без викидів з 2035 року. Також в ЄС розробляють амбітне законодавство щодо викидів від вантажівок та інших великовантажних транспортних засобів;
- космічні програми – Єврокомісія об’єднала зусилля з Європейським космічним агентством і погодилася тісніше співпрацювати з використанням супутників для спостереження за Землею. Це допоможе збирати інформацію про клімат, атмосферу, океани та сушу для вирішення кліматичної кризи, наприклад вирубки лісів, зміни погодних умов тощо;
- підвищення екосвідомості європейців – опитування показало, що 93% вважають глобальне потепління серйозною проблемою, а більшість респондентів вважають, що зелений перехід треба прискорити;
- створення щорічного дня ЄС для жертв глобальної кліматичної кризи 15 липня – дата припадає на річницю смертоносних повеней, які забрали багато життів у Бельгії, Німеччині, Нідерландах і Люксембурзі у 2021 році. Захід має підвищити обізнаність щодо кліматичних катастроф;
- Закон про відновлення природи – встановлює обов’язкові цілі щодо відновлення 20% землі та морів до 2030 року та 90% деградованих середовищ існування до 2050 року;
- нові міжнародні партнерства для більш екологічного майбутнього – ЄС уклав нові екологічні альянси з Норвегією, Канадою, Кореєю, Сенегалом та Гондурасом.
Нагадаємо, Франція, Німеччина, Австрія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург та Швейцарія зобовʼязалися закрити всі електростанції, що працюють на вугіллі та природному газу, до 2035 року для декарбонізації свої енергосистеми.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, в Європі з моменту повномасштабного вторгнення росії в Україну додані потужності відновлювальної енергетики замістили близько 230 ТВт-год електроенергії з викопного палива, тобто 8,2% річного виробництва.
