Чотири найбільші політичні групи Європарламенту подали спільні поправки до переглянутого закону про енергоефективність та пропонують підвищити ціль енергозбереження до 14,5% до 2030 року.
Це буде перший випадок, коли енергозбереження стане юридичним зобов’язанням для держав-членів ЄС, що збільшує ймовірність того, що ціль буде досягнута, повідомляє EURACTIV.
До ініціативи приєдналися правоцентристська Європейська народна партія (EPP), Соціалісти і демократи (S&D), центристська партія "Відновити Європу" (RE) і Зелені.
У травні Європейська комісія вже запропонувала підвищити цільовий показник енергоефективності ЄС до 13% до 2030 року в порівнянні з цифрою 9%, яку вона запропонувала в липні 2021 року.
Оскільки війна затягується, а росія погрожує повністю припинити поставки в Європу напередодні наступної зими, законодавці Європарламенту вирішили збільшити ставки та ще більше підвищити ціль ЄС щодо ефективності.
"Ця угода має широку політичну підтримку в Європейському парламенті, що свідчить про прагнення виконати її", — сказав Нільс Фуглсанг, данський законодавець S&D, який є лідером парламенту щодо переглянутої директиви. – "У цей час енергетичної кризи, коли путін припиняє постачання газу до ЄС, нам потрібно економити більше енергії, і ми повинні робити це, встановлюючи високі та обов’язкові цілі щодо енергоефективності для ЄС в цілому та для окремих держав-членів.”
Головним акцентом є підвищення цільового показника енергоефективності на 14,5% до 2030 року порівняно з базовим сценарієм 2020 року.
"Це відповідає скороченню кінцевого споживання енергії на 40% і споживання первинної енергії на 42,5% відповідно в порівнянні з прогнозами Базового сценарію 2007 року на 2030 рік", – заявили євродепутати.
Поточна ціль ЄС – скорочення споживання енергії на 32,5% на основі прогнозів 2007 року.
Додаткове скорочення на 14,5% призводить до 740 мільйонів тонн нафтового еквіваленту (Mtoe) кінцевого енергоспоживання та 960 Mtoe споживання первинної енергії відповідно до 2030 року, згідно зі спільною пропозицією.
Окрім того, що державні органи в країнах ЄС будуть зобов’язані скорочувати споживання енергії принаймні на 2% щороку, щоб забезпечити виконання державним сектором своєї ролі. Це більше ніж 1,5% у попередніх планах Комісії.
Країни-члени ЄС, однак, "збережуть повну гнучкість щодо вибору заходів з підвищення енергоефективності" для досягнення мети щодо кінцевого споживання енергії.
Ключовим аспектом для датської євродепутатки Перніл Вайс і ЄНП є те, що спільні поправки визнають відмінності між державами-членами ЄС.
"У нас є різні інфраструктури, галузі та будівлі по всій Європі", — пояснила вона.
За її словами, компроміс надає країнам ЄС необхідну гнучкість при встановленні своїх національних внесків, дозволяючи їм враховувати різні національні обставини, що впливають на споживання енергії, такі як прогнози ВВП, використання відновлюваних джерел енергії, розвиток технологій зберігання і загальний рівень амбіцій у національних планах декарбонізації.
Як частина цієї гнучкості, країни ЄС зможуть зараховувати заощадження викопних енергоносіїв до однієї третини своїх зобов’язань щодо заощаджень до середини 2028 року. Країни-члени також матимуть свободу вирішувати вимоги щодо реконструкції соціального житла, які не визначені однаково у 27 країнах ЄС.
Однак компромісні тексти також передбачають встановлення обов’язкових національних внесків у енергоефективність до 2030 року. А кожні чотири роки великі компанії повинні будуть проводити енергоаудит, рекомендації якого будуть обов’язковими.
Очікується, що змінена директива буде легко прийнята, коли промисловий комітет парламенту проголосує за цю пропозицію.
Повний склад Асамблеї проведе дебати щодо переглянутої директиви у вересні. Якщо жодна з політичних груп парламенту не попросить провести пленарне голосування, файл буде надіслано безпосередньо для так званих триалогових переговорів із 27 країнами-членами ЄС у Раді міністрів ЄС для доопрацювання законодавства.
Остаточна мета та заходи щодо її досягнення будуть у центрі переговорів з Радою, яка погодила свою позицію 27 червня.
Нагадаємо, міністри енергетики країн Європейського Союзу погодили закони про енергозбереження та просування відновлюваних джерел енергії.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, Міжнародне енергетичне агентство озвучило 10 стратегічних принципів, які дадуть змогу посилити політику енергоефективності у світі та до 2030 року забезпечити одну третину скорочень викидів проти показників 2020-го.
