Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) озвучило 10 стратегічних принципів, які дадуть змогу посилити політику енергоефективності у світі та до 2030 року забезпечити одну третину скорочень викидів проти показників 2020-го.
Про інструментарій, який розробило МЕА, повідомила пресслужба Європейсько-українського енергетичного агентства (ЄУЕА).
Зазначається, що для підтримання активніших дій щодо енергоефективності МЕА розробило інструментарій політики для урядів, презентований на 7-й Щорічній глобальній конференції МЕА з енергоефективності в червні 2022 року.
Набір інструментів складається із двох частин: перша – це 10 стратегічних принципів, основаних на рекомендаціях Глобальної комісії для невідкладних дій з енергоефективності; друга — це набір пакетів, які висвітлюють ключові підходи, доступні урядам.
Нижче наведено 10 стратегічних принципів для прискорення прогресу у сфері енергоефективності:
1. Встановити пріоритет кроссекторальним заходам з енергоефективності задля економічних, соціальних та екологічних переваг.
Загальноурядовий підхід, що визначає пріоритетність міжгалузевих дій, максимізує підвищення енергоефективності в усіх секторах суспільства, посилюючи соціальний та економічний розвиток, енергетичну безпеку та сталість, а також прискорюючи декарбонізацію енергетичного сектору.
2. Розкривати потенціал ефективності створення робочих місць.
Енергоефективність може швидко забезпечити зростання робочих місць і далі залишатися довгостроковим, сталим сектором зайнятості.
3. Створити більший попит на енергоефективні рішення.
Зосереджувати увагу на підвищенні попиту на енергоефективні продукти та послуги задля забезпечення більшого рівня ринкової активності.
4. Фокусуватися на фінансах у контексті розширення масштабів діяльності.
Мобілізація фінансів є важливим елементом ефективних дій, і політика, спрямована на це, буде найбільш ефективною, якщо вона буде частиною широкого, узгодженого підходу до збільшення масштабів ринку, поєднуючи заходи щодо збільшення попиту з діями щодо усунення інвестиційних бар’єрів, створення ринкових умов, залучення та збільшення інвестицій приватного сектору.
Фото: ЄУЕА
5. Використовувати цифрові інновації для підвищення ефективності всієї системи.
Політичні діячі можуть скористатися потенціалом цифрових інновацій для забезпечення розумного контролю, кращого управління енергією та ширшої оптимізації енергетичної системи.
6. Державний сектор повинен бути прикладом упровадження ініціатив.
Провідні уряди, у плані інвестицій з підвищення ефективності державного сектору та впровадження інновації та вищих стандартів, створюватимуть новий досвід, ринки, знання та впевненість в енергоефективних рішеннях.
7. Залучати всі верстви населення.
Упровадження заходів з енергоефективності має відбуватися на всіх рівнях суспільства, до того ж міста, підприємства та місцеві громади відіграють особливо важливу роль.
8. Використовувати поведінкові заходи для ефективної політики.
Люди, які використовують заходи щодо енергоефективності, отримують переваги від більшої доступності, нижчих витрат і більш комфортного, здоровішого середовища. Поведінка споживачів відіграє важливу роль, і знання науки щодо поведінки допоможуть розробити більш розумну та ефективну політику.
9. Посилювати міжнародне співробітництво.
Міжнародне співробітництво та обмін передовим досвідом дозволяють країнам вчитися одна в одної та гармонізувати підходи й стандарти, де це необхідно. Це може прискорити впровадження політики енергоефективності та трансформацію ринків.
10. Підвищувати глобальні амбіції щодо енергоефективності.
Переваги від політики енергоефективності є найбільшими, коли амбіції високі, фіксуючи значний невикористаний потенціал для досягнення економічних, енергетичних та екологічних переваг.
Загалом завдяки прискореним діям світова економіка до 2030 року може стати приблизно на третину енергоефективнішою, ніж у 2020 році.
Раніше ЕкоПолітика писала, що Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження на виконання Закону України "Про енергетичну ефективність" працює над розробленням рішення уряду щодо створення та функціонування Національної системи моніторингу енергоефективності.
