Український водневий проєкт H2U Hydrogen Valley внесли до міжнародної системи водневих долин Mission Innovation Hydrogen Valle, яка обʼєднує понад 80 таких долин.
Водневий завод потужністю 100 МВт побудують поблизу міста Рені Одеської області, розповів спеціальний представник міністра закордонних справ з питань економічної дипломатії Олександр Рєпкін у колонці на “Економічній правді”.
Він підкреслив, що український водневий бізнес продовжує розвиватися попри виклики війни та відсутність законодавчого підґрунтя.
Рєпкін пояснив, що система стала "єдиним вікном" для збору та отримання інформації про найбільш значущі водневі проєкти світу, 60 з яких – європейські. Її цільова аудиторія – інвестори, розробники та науковці, політики та інші стейкхолдери ринку.
“Під водневими долинами в Євросоюзі розуміють ініціативи локальних маркетмейкерів у галузі чистого водню. Бізнес реалізує інфраструктурні проєкти на місцевому рівні та створює "мініводневі економіки" завдяки співпраці між різними секторами та галузями”, – зазначив він.
Автор пояснив, що воднева долина матиме наступні переваги:
- масштабні спільні інвестиції (від 10 млн євро і до кількох мільярдів євро);
- повне покриття водневого ланцюжка створення вартості, а саме:
- централізоване виробництво “зеленого” водню;
- спільна інфраструктура (трубопроводи, заправні станції тощо);
- різноманітне кінцеве використання (наприклад, сталеливарна промисловість, вантажівки на паливних елементах);
- чітке регіональне охоплення (скажімо, навколо великого порту).
“Є надія, що ці порівняно невеликі ланцюжки доданої вартості прокладуть шлях до регіональної, а згодом і глобальної, водневої економіки, яка стане альтернативою викопному паливу”, – сказав він.
Рєпкін наголосив, що H2U Hydrogen Valley ТОВ "Водень України" змагалася за розміщення на платформі з 30 іншими компаніями, пройшовши детальний фаховий аналіз. Фахівці підтвердили відсутність негативного впливу на сільське господарство та питне водопостачання прилеглих населених пунктів.
Зазначається, що наразі компанія зосередила зусилля на створенні вітрових та сонячних електростанцій, які живитимуть майбутній завод. Компанія планує забезпечувати воднем Україну та експортувати його. Виробництвом також зацікавився одним з європейських металургійних заводів, який планує замінити кокс на водень для відновлення залізної руди.
“Занепокоєння українських фахівців викликає відсутність в Україні законодавства у сфері водневої економіки. І в першу чергу – Української водневої стратегії”, – наголосив Рєпкін, додавши, що проєкт документа розробили наприкінці 2021 року.
Він пояснив, що влада та усі зацікавлені у розвитку водневої енергетики сторони розуміють, післявоєнне відновлення України відкриває можливості для запуску новітніх технологій. Однак Стратегію досі остаточно не затверджено.
“Попри перешкоди, українські водневі компанії не сидять на місці, шукають інвесторів, підписують міжнародні контракти та працюють на майбутнє”, – підкреслив Рєпкін.
Нагадаємо, наприкінці грудня 2021 року в Україні презентували проєкт Водневої стратегії країни. Її втілення дозволить досягти реальної енергетичної незалежності, та стати потужним виробником стратегічного енергоносія для глобального ринку.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що в рамках Плану пріоритетних дій уряду на 2023 рік уряд планує затвердити довгострокову стратегію розвитку водневої енергетики.
