Українські компанії в рамках впровадження європейської системи моніторингу парникових газів можуть не встигнути до 31 березня подати перші верифіковані звіти разом із затвердженими планами моніторингу за попередній рік.
Бізнес стикається з низкою ризиків, що можуть негативно вплинути як на реалізацію цього положення, так і на діяльність підприємств, пише ЕВА.
Першим кроком для створення ринку торгівлі квотами на викиди став Закон про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, який вступив у дію з 1 січня 2021 року
ЕВА вказує на 4 ризики:
- Відмови у затвердженні планів моніторингу
Наразі оператори стикаються із труднощами в процесі затвердження стандартних планів моніторингу з боку Міндовкілля, в тому числі з недотриманням строків розгляду.
- Недостатня кількість верифікаторів
На сьогодні за стандартом ДСТУ ISO 14065:2015 акредитовані лише три компанії-верифікатори, причому два з них з’явились протягом останніх двох тижнів. Фактично, компанії, які підпадають під дію закону, були позбавлені можливості заздалегідь провести відповідні тендери та обрати контрагента.
Експерти стурбовані тим, що близько 400 компаній можуть не встигнути отримати якісні послуги затвердження даних щодо викидів від трьох верифікаторів протягом 1,5 місяців.
“Ймовірно, потрібно або продовжувати строки подачі звітів або забезпечити умови для тимчасової подачі неверифікованих звітів”, – зазначено в матеріалі.
- Ймовірні розбіжності у підходах до розрахунку та сплати податку на викиди СО2
Податкове законодавство вимагає щоквартальних декларації на викиди СО2 і після запровадження уніфікованих підходів дані деяких компаній можуть суттєво змінитись. Це може стати приводом для претензій з боку податкової інспекції. Відтак, бізнесу потрібні роз’яснення щодо розрахунку та сплати екоподатку за викиди СО2.
- Можливість санкцій з боку Держекоінспекції
Усі вищезгадані суперечності очевидно негативно вплинуть на прагнення бізнесу дотриматись вимог закону. Це, у свою чергу, може призвести до застосування до підприємств санкцій, зокрема, з боку Держекоінспекції. Тому доречно було б виключити відповідні питання з предмету перевірок екоінспекторів.
“Створення ринку торгівлі квотами – це не лише наше євроінтеграційне зобов′язання, це чи не єдиний шанс для українських експортерів пом’якшити застосування механізму прикордонного вуглецевого коригування (СВАМ) до своєї продукції з боку ЄС. Адже тільки верифіковані дані про викиди СО2 дозволять компаніям довести ефективність здійснених заходів з декарбонізації виробництва та зберегти конкурентні позиції на європейському ринку. Ми не можемо допустити затягування реформи, особливо за поточних економічних умов. Саме тому Європейська Бізнес Асоціація звернулась до Прем’єр-міністра з проханням втрутитись та сприяти залученню до діалогу усіх стейкхолдерів – бізнес, Міндовкілля, Держекоінспекцію”, – сказала координаторка Комітету промислової екології та сталого розвитку ЕВА Ольга Бойко
ЕВА також висловило сподівання, що ситуацію буде вирішено найближчим часом і у 2022 році вдасться отримати перші верифіковані дані про викиди парникових газів для подальшого запуску ринку торгівлі квотами.
Нагадаємо, в ЄС ціна квот на викиди СО2 встановила рекорд у €97 за тонну.
