Запровадження фотофіксації зрубаної деревини не змогло зламати схему приховування незаконних рубок.
Такі висновки зробили після проведення власного розслідування журналісти видання NGL Media.
Вони нагадали, що ідею з фотофіксацією зрубаної деревини спочатку 7 місяців тестували на лісгоспах Держлісагентства, а вже з червня вона стала обов’язковою для всіх лісокористувачів. До них належать, зокрема, комунальні ліси, а також ліси Міністерства оборони, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, Національної академії аграрних наук України.
Для легального перевезення деревини лісівники мають внести у спеціальну систему детальну інформацію про вантаж і додати фото завантаженого деревиною автомобіля з чотирьох ракурсів.
У ході розслідування журналісти NGL.media проаналізували понад 57 тис. товарно-транспортних накладних та понад 72 тис. фотографій із завантаженими деревиною вантажівками. Вони стверджують, що українські лісівники знайшли спосіб обійти цю систему.
Як мала працювати фотофіксація
- У лісі складають деревину.
- На згруповані колоди спеціальним молотком набивають пластикову бирку, яка має штрихкод та унікальний набір цифр. Його можна перевірити онлайн. У бирці зашифрована інформація про сорт, породу деревини, її об’єм та лісокористувача. Передбачалося, що після того, як бирку зафіксували, її неможливо використати вдруге. Але на практиці це не так.
- Для створення товарно-транспортної накладної (ТТН), без якої перевозити деревину незаконно, на місце виїжджає працівник лісгоспу зі спеціальним телефоном (КПК) та кишеньковим принтером. Ці пристрої видає Держлісагентство усім користувачам системи електронного обліку деревини (ЕОД).
- Спеціаліст вводить дані авто та бирки, робить фото і друкує ТТН. Важливо, що зображення не можна завантажити з бібліотеки телефону – кожну з них потрібно робити одразу після завантаження вантажівки перед формуванням накладної. Система дозволяє перезняти невдалі фото і лише після того, як лісник зробить усі 4 фотографії та підтвердить їх коректність, інформація відправляється в ЕОД.
“Тобто можливість випадкового завантаження проблемних фото виключена”, – наголосили розслідувачі.
До яких хитрощів вдаються лісівники
Проаналізувавши понад 57 тис. ТТН, розслідувачі з’ясували, що “система має велике поле для зловживань”. Вони навели приклади, як це можна зробити:
- сфотографувати зображення з іншого екрану;
- закрити пальцем камеру;
- сфотографувати сторонні предмети;
- спеціально не прибити бирку, а просто сфотографувати її на коліні.
“При цьому система не блокує формування накладної, а користувачі отримують документ, що легалізує перевезення деревини”, – говорять у NGL Media.
Вони навели кілька прикладів із різних лісництв:
Зображення з ТТН Коропського спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Агролісгосп". 1 і 2 фото із закритим екраном, 3-8 фото з бліками, які свідчать про те, що оператор знімав не реальну машину, а її фото з екрана комп’ютера. Джерело: ngl.media.
Зображення з ТТН комунального підприємства "Галсільліс": неінформативні фото (1-4, 6), зроблено з екрана (5) та закрита камера (7, 8). Джерело: ngl.media.
Коли журналісти звернулися до лісгоспів за поясненнями, то почули таке:
- “не маємо часу їздити на кожне завантаження, тому формуємо накладні наперед в офісі”;
- обмежена кількість КПК, “тому зранку доводиться вибивати накладні у ті місця, куди ми не маємо можливості поїхати особисто”;
- не мали можливості тиждень віддати несправний КПК на ремонт;
- відсутність інтернет-зв’язку у місцях лісозаготівлі.
Що з цього приводу думає Держлісагентство
Журналісти розповіли, що наразі за махінації з фото немає жодного покарання. Ба більше: посадовці Держлісагентства прямо говорять про те, що не контролюють усіх користувачів. Так, начальник відділу використання лісових ресурсів та технічної політики Держлісагентства Руслан Крикун у телефонній розмові з NGL.media сказав, що вони контролюють тільки ті підприємства, які їм підпорядковані. За його словами, інших мають перевіряти правоохоронні органи та суспільство.
Адмініструванням системи обліку деревини займається ДП "Лісогосподарський інформаційно-аналітичний центр" (“ЛІАЦ”), яке підпорядковане Держлісагентству.
Заступник генерального директора цієї структури Артур Космач стверджує, що в них "немає такого зобов’язання перевіряти кожне фото". Також він сказав, що інструкція на сайті Держлісагентства щодо того, що має бути зображене на фото, не є нормативним документом, тому дотримуватися її необов’язково.
Днями ЕкоПолітика писала про те, що, за словами нардепки Юлії Овчинникової, лісівники саботують фіксацію незаконних рубок у Карпатах.
