Людмила ЦиганокВ Україні назріває гостра проблема з прісною питною водою, якій керівництво країни практично не приділяє уваги, а система державного екологічного контролю, основне завдання якого звелося до політичного та економічного тиску на великий бізнес, себе повністю дискредитувала.
Про це заявила президент Професійної асоціації екологів України Людмила Циганок, передає УНІАН.
За її словами, Україна дуже слабо забезпечена прісною водою і в найближчому майбутньому може зовсім залишитися без питної води.
"Що необхідно зробити перш за все? Ключове, до чого ми закликаємо – на законодавчому рівні заборонити використання артезіанських прісних вод, крім як для питного споживання. Це вже питання національної безпеки. Ми вже зараз бачимо населені пункти, в які привозять воду, так як її вже неможливо отримати зі свердловин. Вже в найближчому майбутньому ми як держава можемо залишитися без прісної питної води", – зазначила Циганок.
"Дуже мало уваги приділяється цьому питанню. Сказати, що зовсім не приділяється, я не можу. Все-таки у нас є деякі зобов'язання перед Європейським Союзом, ми бачимо реформу управління водними ресурсами, але це все дуже повільно відбувається", – додала еколог.
За її словами, необхідно якомога швидше створити ефективний і прозорий державний екологічний контроль, який не буде "кошмарити" бізнес з політичних або економічних причин.
"Важливо зберегти чистоту річкових поверхневих вод. Незважаючи на те, що в цьому аспекті законодавчо все врегульовано, більшість підприємств з 2008 року отримало перехідний період для обладнання очисних споруд. На жаль, у зв'язку з повним руйнуванням державного екологічного контролю відповідальний держорган себе повністю дискредитував — підприємства не вірять, що це запрацює, і тільки мала частина підприємств встановили очисні споруди. Це означає, що в наші річки зливають величезну кількість нечистот", – резюмувала експерт.
Раніше ЕкоПолітика писала, що саме дефіцит води американське видання The New York Times називає головним ризиком для України внаслідок кліматичних змін. Відповідну інтерактивну мапу, яка показує найбільші загрози для кожної з країн у 2040-му, NYT опублікувала в кінці січня цього року.
