Європейські норми щодо декарбонізації промисловості загрожують вимушеним закриттям частини металургійних активів під час вступу до ЄС. Масштабній деіндустріалізації може запобігти сама Європа, якщо фінансово підтримає екомодернізацію промисловості України, як раніше підтримувала власні металургійні підприємства.
Про це, як повідомляє Interfax Україна, заявив керівник офісу генерального директора "Метінвесту" Олександр Водовіз на "Діалогах з NV".
Підтримка європейського бізнесу
Для зменшення викидів на своїх активах європейські підприємства отримували до €1 млрд. Проте, за словами Водовоза, і цього виявилося недостатньо – деякі підприємства все одно закрилися.
До прикладу, металургійний комбінат у словацькому місті Кошице на декарбонізацію отримав близько €900 млн, Галацький комбінат з Румунії – €800 млн, польські активи сталевої індустрії – орієнтовно по €500-600 млн.
Дунайський металургійний комбінат Dunaferr з Угорщини у свій час отримав €700 млн підтримки, проте це не врятувало його від банкрутства.
"І українським заводам кажуть, ви також декарбонізуйтесь. Але за що? Ніхто нічого не дає, тому що це не ринкова історія. В нас зараз є вибір: або ми закриваємо частину бізнесу, тому що в нас немає зараз коштів на те, щоб декарбонізуватись, або ми чекаємо на якісь кошти, або відстрочки по декарбонізації", – розповів Олександр Водовіз.
Нерівні умови
Українська металургія перебуває в неконкурентних умовах порівняно із європейською. Справа не тільки у відсутності підтримки на декарбонізацію. За словами представника "Метінвесту", вкрай погіршує ситуацію повномасштабна війна. Зокрема, постійні атаки по енергетичній інфраструктурі. Через це доводиться призупиняти роботу обладнання, яке взагалі не можна вимикати за технологічними рекомендаціями.
"Ми кажемо європейцям: ми згодні на ваші умови, але дайте нам якийсь відступ, дайте нам якісь преференції. Позиція Європи така: якщо ми дамо вам, то до нас прийде Індонезія, Єгипет – решта країн, де є локальні конфлікти. І вони скажуть, дайте нам теж якесь звільнення", – пояснив Водовіз.
Фактор СВАМ
З початку року Євросоюз ввів у дію Механізм прикордонного вуглецевого коригування (СВАМ). Проте для бізнесу й досі існує невизначеність щодо остаточного розміру цього податку. На даний момент "Метінвест" вимушений сплачувати близько €50 за тонну вуглецю.
За словами Олександра Водовоза, ще ніхто з імпортерів до ЄС та самих європейських бізнесів не знає, який рахунок наприкінці року їм виставить блок. Він наголошує, що в ЄС досі не дали чітких роз’яснень, скільки має платити бізнес. Цифри стануть відомі після верифікації, аудиту та нарахування. Тож компанії вже вимушені зупиняти метал при поставках до Європи.
ЕкоПолітика повідомляла, що зараз у непевному положенні перебуває Система торгівлі викидами (EU ETS). Бізнеси закликають до її реформування через зависокі витрати на вуглець та електроенергію.
В Україні великі металургійні та нафтогазові компанії є лідерами зі сплати екологічного податку.
