Українська кліматична мережа представила результати соціологічного опитування "Зміна клімату та кліматична адаптація".
Дослідження, проведені у 2020 році, представлені в брошурі, яку рекомендовано використовувати органам місцевого самоврядування та громадським об'єднанням екологічного спрямування, повідомляє УКМ.
Кліматичні зміни зачепили і України. Зміни температурного режиму, режиму зволоження, вітру, збільшення повторюваності та інтенсивність небезпечних явищ погоди мають певні регіональні особливості. Минуле десятиліття стало “найгарячішим” за останнії 170 років.
Головні висновки опитування
Щоб дізнатись, чи відчувають на собі українці наслідки зміни клімату, УКМ разом з іншими ГО та волонтерами опитала 3765 респондентів протягом серпня–жовтня 2020 року на території всієї України (зокрема АР Крим, Луганську і Донецьку областей).
“Населення у всіх регіонах відчуває на собі наслідки зміну клімату та розуміє потребу адаптації. 44% українців почали помічати прояви зміни клімату за останні 3–5 років, а 22% — протягом останніх 10–15 років. Лише 3% опитаних не бачать зміни клімату взагалі”, – розповіла Оксана Мар’юк, голова УКМ.
Результати опитування збігаються з висновками вчених. Так, прояви зміни клімату більше відчувають жителі Південного Сходу України — Запорізької та Дніпропетровської області, де протягом останніх років відзначався суттєвий дефіцит опадів, особливо у теплий період.
З точки зору науки, найбільші зміни спостерігались на північному сході країни — у Чернігівській та Сумській областях.
Основною причиною зміни клімату більшість (85%) українців назвала діяльність людини, 58% вважає, що найбільше до цього доклалася промисловість, а половина українців знає про шкідливість для клімату розорювання землі, зменшення площ лісів. Лише 33% знають про спалювання викопного палива як головного фактору зміни клімату, і лише 12% усвідомлюють вплив викидів тваринництва.
Близько половини опитаних відчувають погіршення самопочуття, проблеми зі здоров’ям, та зменшення кількості питної води.
Це впливає на їхній бюджет та матеріальне становище через збільшення витрат на комунальні послуги. Також люди вказують на зниження працездатності.
"Цей висновок узгоджується з тими процесами, що спостерігаються в Україні. Збільшення кількості спекотних днів, зростання тривалості спекотного періоду та підвищення максимальної температури повітря зумовлюють зростання теплового стресу і теплового навантаження на організм людини, впливають на збільшення повторюваності серцево-судинних захворювань, підвищення рівня захворюваності та смертності від ішемічної хвороби серця, захворювань органів дихання, нервової системи, діабету, психічних розладів. Найбільш вразливими є люди похилого віку, ті що мають хронічні захворювання, та немовлята, особливо у великих містах", – пояснює Віра Балабух, завідувачка відділом прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України.
Українці відзначили що найбільше потерпає від зміни клімату сільське господарство, ліси та водні ресурси.
"Зміна термічного режиму сприяє також появі нових рослин-вселенців (борщовик, амброзія тощо), які можуть викликати алергічні реакції у населення, поширенню комах та гризунів, які є збудниками інфекційних захворювань, таких як кліщовий енцефаліт, малярія, лихоманка Денге тощо. У холодний період року підвищення температури призвело до того, що на значній території України температура повітря протягом зими коливається в межах від 5⁰С до –5⁰С. Такі умови є сприятливими для поширення вірусних захворювань, зокрема грипу", – доповнює Балабух.
Це збігається з висновками фахівців та Всесвітньої метеорологічної організації. Саме ці галузі потребують підтримки держави насамперед.
Як адаптуватися?
93% опитаних українців вважають, що адаптаційні заходи необхідні в містах та громадах.
Люди хочуть збільшення зони зелених насаджень та реконструкція старих і побудова нових каналізаційних систем. З точки зору науки, справді, збільшення зони зелених насаджень зможе не лише знизити температуру повітря, зменшити швидкість вітру та стік дощових потоків, а й суттєво скоротити викиди СО2, оскільки зелені насадження є їхніми природними акумуляторами
Опитування показало, що самі українці недостатньо активні. Менша половина сортує чи мінімізує сміття та висаджує дерева. Прикметно, що близько третини українців бережуть енергію та користуються екологічними видами транспорту.
Рекомендовані заходи з адаптації
УКМ запропонувала приклади заходів з адаптації до зміни клімату, які застосовуються в різних країнах і можуть бути використані в Україні.
“Для зменшення впливу посух на сільськогосподарське виробництво – сумісне використання дерев та зернових у сільському господарстві (Франція). Зменшенню посушливості сприяють збільшення природних запасів води, збереження дощової води (Португалія, Італія) та економія води (Іспанія), збільшення кількості зелених насаджень”, – сказано в публікації.
Зменшення вразливості населення щодо теплового стресу потребує прогнозування спеки, інформування про неї населення, створення зелених коридорів для притоку свіжого повітря і подолання острову тепла, створення у великих містах "островів холоду" — доступних громадських просторів з нижчою температурою. Такі заходи успішно реалізуються в Німеччині та Франції.
Зменшенню ризику підтоплення інфраструктури у містах сприяє використання міських площ для короткострокового зберігання надлишкової вологи у містах (Угорщина, Данія).
За словами координаторки програми “Зміна клімату та енергетична політика” Оксани Алієвої зміна клімату сильніше впливає на соціально вразливі групи, зокрема на жінок.
Антоніна Платонова, головна спеціалістка відділу політики адаптації до зміни клімату та кліматичної звітності, додала, що спланувати заходи з адаптації на локальному рівні – це обов’язок місцевої влади, згідно з Національною стратегією екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року.
Нагадаємо, згідно дослідженню, семеро з десяти покупців, купуючи товар, зважають на екологічність.
