Стало відомо, яких екологічних наслідків війни українці бояться найбільше

Стало відомо, яких екологічних наслідків війни українці бояться найбільше
Олена Яценьо

Забруднення повітря та засмічення територій називають найменш критичними наслідками війни

Серед критичних наслідків для навколишнього середовища країни найбільші побоювання в українців викликають можливість радіаційного забруднення та мінування територій.

Такі результати опитування "Думки і погляди населення України щодо екологічних наслідків війни" озвучили під час експертної дискусії, що відбулася в "Укрінформі".

Опитування показало, що половина українців найбільше боїться радіаційного зараження в разі обстрілів атомних станцій. 56,4% респондентів назвали цей наслідок найбільш критичним для України, а 50,9% – для себе особисто.

Мінування сільськогосподарських земель і лісових насаджень лякають 39,5% (вплив на країну) та 31,1% (побоювання особисті) опитаних.

На третьому місці серед імовірних екологічних наслідків, які викликають побоювання в громадян України, – поширення отруйних речовин унаслідок обстрілів нафтобаз, газових сховищ та об’єктів хімічної промисловості. Критичним наслідком для країни та самих себе цю проблему вважають 36,5% та 27,2% респондентів відповідно.

Серед інших наслідків війни для стану довкілля в Україні респонденти назвали:

  • забруднення річок, ставків та акваторій морів через затоплення кораблів, розповсюдження нафтопродуктів і вибухових речовин;
  • знищення заповідних територій, руйнування екосистем, загибель тварин і птахів, лісові пожежі;
  • руйнування очисних споруд, дамб, мереж водопостачання;
  • засмічення територій уламками зруйнованих будівель, розбитими авто, залишками побутових речей і техніки тощо;
  • значне забруднення повітря.

Забруднення повітря та засмічення територій більшість респондентів уважають найменш критичними наслідками війни. Проблемою забруднення повітря занепокоєна лише молодь — учні та студенти (21%).

Щодо відмінностей між респондентами з різних регіонів, то мешканці західних областей на 10% вище оцінюють загрози радіаційного зараження та поширення небезпечних речовин через обстріли нафтобаз.

Натомість респонденти зі східних областей як особисту загрозу більше оцінюють мінування земель.

А от загрозу забруднення водойм вище, ніж інші респонденти, оцінюють жителі Півдня України.

Загалом довкіллєвими проблемами в Україні переймаються здебільшого представники вікових груп 30-49 років і 18-21 років із середнім рівнем доходів.

Нарешті, рівень інформування населення про екологічні наслідки війни вважає достатнім кожен другий українець (50%). Водночас 43% респондентів зазначили, що скоріше не вдосталь мають інформації із цього питання, що, на думку дослідників, є вагомим фактором для посилення комунікаційного складника роботи Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.

Раніше ЕкоПолітика писала, що Україна створить систему радіаційного моніторингу, синхронізовану з ЄС.

Нагадаємо також, що Центр громадського здоров’я МОЗ України дав практичні поради та вказівки, яких треба дотримуватися в разі радіаційної аварії.

Читайте також
Косити чи не косити: зрив кліматичних експериментів і петиції щодо покосу трави
Косити чи не косити: зрив кліматичних експериментів і петиції щодо покосу трави

Поширені у містах практики просто перетворюють газони на мертві острівці пилу

Інвестиції у вітер: чи дасть змогу бум ВЕС наздогнати довоєнні показники вже у 2026 році
Інвестиції у вітер: чи дасть змогу бум ВЕС наздогнати довоєнні показники вже у 2026 році

Компанії вимушені шукати ресурси для "зелених" інвестицій за кордоном

Ані слова про екологію: пріоритети нового прем’єр-міністра Сергія Корецького
Ані слова про екологію: пріоритети нового прем’єр-міністра Сергія Корецького

За його словами, для відновлення окремого екологічного міністерства "потрібен час"