Україна на 9 місці в світі за кількістю відходів і продовжує купувати сміття shutterstock.com

Україна на 9 місці в світі за кількістю відходів і продовжує купувати сміття

Катерина Білоусова

Україна витрачає мільйони доларів на сортовані сміття з-за кордону

Україна щорічно виробляє близько 448 млн тонн небезпечних відходів - це найбільший показник в світі. А в перерахунку загальної кількості відходів на душу населення ми на 9 місці - 10,6 метричних тонн щорічно.

При цьому країна переробляє всього лише 3,2% усіх відходів, повідомляє USA Today , посилаючись на дослідження 24/7 Tempo.

Через низьке сортування в Україні недостатньо сировини для сміттєпереробних заводів. Тому підготовлений пластик доводиться закуповувати з-за кордону.

Велика частина пластика вже півстоліття потрапляє на смітник або в світовий океан. На думку експертів його переробка на нові речі - єдиний спосіб зберегти природу і здоров'я людей. Інакше він буде розкладатися сотні років.

Українці все ще викидають пластик, тому країна змушена закуповувати його у Філіппін і Тунісу на кілька мільйонів доларів на рік, щоб налагодити постійну роботу сміттєпереробних заводів, повідомляє tochka.net.

Пластик перед переробкою потрібно попередньо промити, видалити етикетки, висушити і спресувати. Знайти найближчий жовтий контейнер або пункт прийому, можна на картах всеукраїнського молодіжного руху Let's do it Ukraine або Міністерства екології та природних ресурсів . Також на сайтах можна залишити звернення про стихійне звалище або будівельне сміття.

При здачі пластика на станцію переробки активісти радять перевірити, які види пластика там приймають. Всього існує 7 видів пластику:

  1. Поліетилентерефталат (PET, ПЕТ) — найпопулярніший вид пластику, з якого виробляють пляшки, одяг, посуд, упаковку для соусів і косметики.
  2. Поліетилен високої щільності (HDPE, ПВП або ПЕНД) — непрозорий, жорсткий і міцний пластик, з якого виготовляють труби, пляшки для молока і побутової хімії, піддони, бочки, пакети, іграшки.
  3. Полівінілхлорид (PVC, ПВХ) — ще більш міцний термопластичний пластик, з якого роблять вікна, натяжні стелі, покриття для підлоги, шпалери, автомобільний пластик.
  4. Поліетилен низької щільності (LDPE, ПВД) — пакети, харчова плівка, кришки і пластикові упаковки.
  5. Поліпропілен (PP, ПП) — термостійкий матеріал, з нього виробляють одноразові шприци, стаканчики для йогурту, кришки для пляшок.
  6. Полістирол (PS, ПС) — з нього роблять одноразовий посуд, квіткові горщики, баночки для ліків. Спінений полістирол годиться для пінопласту і контейнерів для яєць.
  7. Інші види пластика (Other, інше) — полікарбонат, поліамід і інші види, які в перші шість груп не увійшли, або їх поєднання. Це можуть бути упаковки для сиру, кави або корму для тварин.

Деякі компанії використовують біорозкладаний пластик. Він розпадається протягом півроку і складається з жирів, крохмалю та іншої біомаси. Для масштабного виробництво такого матеріалу доведеться розширять сільськогосподарські території за рахунок лісів і степів.

Як повідомляла ЕкоПолітики раніше, у Верховній Раді зареєстрували законопроект № 6077 "Про обмеження виробництва і обігу пластикової продукції одноразового використання на території України".

Читайте також
Австрія отримає €76 мільйонів на справедливий кліматичний перехід
Австрія отримає €76 мільйонів на справедливий кліматичний перехід

План допоможе створити робочі місця та пом’якшить втрату робочих місць, пов’язану з “зеленим” переходом

ЄС буде вимірювати прогрес у досягненні цілей “Зеленої” угоди
ЄС буде вимірювати прогрес у досягненні цілей “Зеленої” угоди

Моніторинг допоможе проводити узгоджену політику в рамках Європейської “зеленої” угоди

Естонія отримає €3,5 мільярда від ЄС на реалізацію “зеленого” переходу
Естонія отримає €3,5 мільярда від ЄС на реалізацію “зеленого” переходу

Угода про партнерство зміцнить економічну та соціальну життєздатність прибережних громад Естонії

Green Deal потребує внутрішнього виробництва критичної сировини, – дослідження
Green Deal потребує внутрішнього виробництва критичної сировини, – дослідження

Скорочення споживання також є важливим пріоритетом, але нинішнє суспільство потребує енергії, мобільності та технологій