Для українських заводів CBAM це виклик – гендиректор "Метінвесту"

Для українських заводів CBAM це виклик – гендиректор "Метінвесту"

Катерина Бєлоусова

Модернізувати заводи до 2026 року неможливо через війну

Генеральний директор групи "Метінвест" Юрій Риженков заявив, що сплата збору за європейським механізмом вуглецевого коригування імпорту (CBAM) з 2026 року стане викликом для українських заводів.

Через додатковий податок продукція “Метінвесту” у певний період може стати неконкурентною на ринку ЄС і експорт буде заблоковано, розповів він в інтерв’ю Forbes, передає ZPRZ.CITY.

Риженков пояснив, що CBAM не ускладнить роботу європейських заводів компанії, адже вони використовують місцеві сляби. Однак перебудувати заводи в Україні до 2026 року через війну неможливо. 

“Тому є два варіанти: прискорений вступ України до ЄС та приєднання до європейської системи торгівлі викидів (EU ETS), або відтермінування для України вимог СВАМ. Якби не війна, ми б встигли підготуватись. Ми планували перебудувати наші заводи під виробництво низьковуглецевої сталі”, – підкреслив він.

За його словами, "Метінвест" розглядав можливість побудови електроплавильних печей на "Запоріжсталі" замість мартену, а також планував модернізувати "Каметсталь" у Кам’янському та "ММК ім. Ілліча" у Маріуполі.

“В нас є обʼєктивна причина просити відстрочку – в країні війна. Всі металурги в ЄС почали зелену трансформацію одночасно, але ми втратили мінімум два роки. Зараз ми не можемо інвестувати в масштабні проєкти в Україні, оскільки інвестори не можуть надати фінансування під нормальні відсотки”, – зазначив Риженков.

Він розповів, що наразі компанія може отримати фінансування під 20% та більше. Однак у такому випадку такі проєкти ніколи не окупляться. Напередодні повномасштабної війни “Метінвест” залучав фінансування під менш ніж 7%. Так на модернізацію "Запоріжсталі" потрібно витратити близько $2 млрд. 

“Зелена металургія потребує багато металобрухту або високоякісних DR-окатків. В Україні немає стільки металобрухту, скільки потребуватимуть модернізовані "Запоріжсталь", "Каметсталь", “АрселорМіттал Кривий Ріг”. Тому одночасно нам потрібно буде модернізувати наші ГЗК під виробництво високоякісних окатків”, – сказав Риженков.

СЕО компанії підкреслив, що загальні інвестиції у зелену трансформацію українських активів сягають $9 млрд. Інвестиційну програму планують реалізувати після закінчення війни протягом 5–10 років.

Нагадаємо, група Metinvest заявила про намір виробляти зелену сталь на своїх відбудованих заводах у Маріуполі та Авдіївці, що на Донеччині, після деокупації.

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, генеральний директор групи "Метінвест" Юрій Риженков заявив, що стратегія зеленого переходу компанії попри повномасштабну війну залишається незмінною.

Читайте також
Що таке механізм CBAM і як він вплине на декарбонізацію в усьому світі
Що таке механізм CBAM і як він вплине на декарбонізацію в усьому світі

CBAM змусить імпортерів платити за кожну тонну викидів вуглецю, пов’язаних з виробництвом імпортованої продукції

Україна може отримати відстрочку від CBAM, якщо матиме сильну позицію, – Зінченко
Україна може отримати відстрочку від CBAM, якщо матиме сильну позицію, – Зінченко

Через CBAM український експорт щороку втрачатиме близько €1,5 мільярда

СТВ може зменшити конкурентоспроможність української продукції, – Семків
СТВ може зменшити конкурентоспроможність української продукції, – Семків

З 2026 року свої аналоги CBAM впровадять США, Велика Британія та країни Латинської Америки

CBAM може підвищити вартість металу з України на €100 за тонну – Антипов
CBAM може підвищити вартість металу з України на €100 за тонну – Антипов

Конкуренти з інших країн також нестимуть аналогічні додаткові витрати