Україна має потенціал перейти на ВДЕ швидше, ніж інші країни, – Крістенсен shutterstock

Україна має потенціал перейти на ВДЕ швидше, ніж інші країни, – Крістенсен

Ганна Велика

Це питання вибору шляху у середньостроковій та довгостроковій перспективі 

Випадок України стосовно “зеленого переходу” є унікальним, оскільки багато старих енергетичних потужностей швидко були виведені з експлуатації або з системи, але є можливість залучити інвестиції та використати їх для побудови нових потужностей відновлюваних джерел енергії (ВДЕ).

Про це в інтерв’ю виданню NV розповів Мадс Крістенсен, виконавчий директор Greenpeace International, під час відкриття офісу організації у Києві 10 вересня.

“Україна, з одного боку, змушена вести війну, а з іншого боку — вирішувати, як відбудовувати й відновлювати ті частини країни, що були зруйновані”, – констатував він.

На думку експерта, перед Україною зараз стоїть фундаментальний вибір: чи продовжувати шлях економіки, заснованої на викопних ресурсах, з енергетичними системами, що базуються на використанні газу чи вугілля, або ж використати можливість перейти на децентралізовану енергетичну систему, що спирається на відновлювані джерела: сонячну та вітрову енергію.

“Коли 75 чи 80% потужностей для виробництва електроенергії виходять з ладу, виникає питання, як побудувати стійку енергетичну систему для майбутнього. Для нас очевидно, що ця система має бути заснована на сонячній та вітровій енергії, на відновлюваних джерелах, які є дешевшими, безпечнішими та більш стійкими. Оскільки вони розподілені, а не централізовані, їх важче знищити або обстріляти”, – говорить Крістенсен.

Посадовець міжнародної організації згадав про “вражаючі кроки” нашої країни у розвитку сонячної енергетики до повномасштабної війни, але зазначив, що вже у 2017-2018 роках цей розвиток значно сповільнився.

Він також відмітив, що в Україні є проблеми зі сховищами для зберігання сонячної енергії. Мадс Крістенсен розповів, що усі країни стикаються з проблемами, коли збільшують свою залежність від проміжних джерел енергії, таких як сонячна або вітрова, де потрібні системи зберігання енергії. Але водночас він зазначив, що Greenpeace може запропонувати чимало рішень, якщо поглянути на досвід різних країн у цьому питанні.

“Зберігання енергії – це не лише батареї, воно може включати водосховища, теплові сховища або покращені міжмережеві з'єднання”, – говорить експерт.

Greenpeace також роблять свій внесок у розвиток “зеленої” енергетики в Україні. У липні вони відібрали групу українських жінок на курс “Монтувальниця сонячних електростанцій”. А вже наприкінці літа 9 його випускниць отримали професійні сертифікати.

У червні ЕкоПолітика писала про те, що Greenpeace активно закликає створити так званий "Сонячний план Маршалла" для України – надати міжнародне фінансування для активного впровадження використання сонячної енергії для подолання енергетичної кризи. Згідно з ним, Україна має потенціал встановити в 5 разів більше потужностей сонячної енергетики, аніж це передбачено планом українського уряду.

Читайте також
Ferrari достроково переводить завод з газу на сонячну енергію
Ferrari достроково переводить завод з газу на сонячну енергію

Виробник поставив собі мету досягти вуглецевої нейтральності до 2030 року і планомірно до неї йде

Сонячна та вітрова енергія стали вигіднішими за викопне паливо, – IRENA
Сонячна та вітрова енергія стали вигіднішими за викопне паливо, – IRENA

Довгострокова політика підтримки відновлюваної енергетики прискорила її розвиток, забезпечила вдосконалення технологій та зниження витрат

Кліматична мета потроїти світову відновлювану енергію до 2030 року цілком досяжна, – МЕА
Кліматична мета потроїти світову відновлювану енергію до 2030 року цілком досяжна, – МЕА

Але для цього потрібна політична воля та спрощення дозвільних процедур

За 6 місяців 2024 року ЄС отримав більше електроенергії з ВДЕ, ніж з викопного палива
За 6 місяців 2024 року ЄС отримав більше електроенергії з ВДЕ, ніж з викопного палива

Але існують проблеми із поданням країнами-членами національних енергетичних та кліматичних планів