У Дубаї, ОАЕ, 30 листопада розпочався двотижневий кліматичний саміт COP28, на якому вже ухвалили історичне рішення про створення фонду для відшкодування втрат і збитків від зміни клімату державам, що розвиваються.
ЕкоПолітика підготувала для своїх читачів ключові події конференції та досягнення української делегації.
Дослідження ООН показало, що за поточної ситуації викиди вуглецю до 2030 року скоротяться лише на 2% від рівня 2019 року. Хоча для обмеження глобального потепління до 1,5°C цей показник має сягнути 43%. За даними вчених планета нагріється на 2°C до 2050 року та на 3°C – до 2100.
Досягнення першого тижня
Низка кліматичних активістів сумнівалася щодо того, чого можна досягти на кліматичній конференції в нафтодержаві, яку очолює генеральний директор Національної нафтової компанії Абу-Дабі (ADNOC). Однак вже у перший день конференції учасники ухвалили рішення про створення фонду для відшкодування втрат і збитків від зміни клімату державам, що розвиваються. Ймовірно, це допоможе відновити довіру між глобальною північчю та півднем.
Однак розмір фонду ($400 мільярдів) покриє лише 0,2% від реальних витрат країн, що розвиваються, на боротьбу з наслідками кліматичних змін. Окрім того, реальне отримання цього фінансування може затягнутися.
consilium.europa.eu
Також на COP28 прийняли 11 обіцянок і декларацій, які отримали змішані рівні багатонаціональної підтримки, для змін у сільському господарстві, охороні здоров’я та миру. Також 22 країни, зокрема Україна, підписали Декларацію про потроєння потужностей ядерної енергії до 2050 року.
Окрім того, 123 країни пообіцяли потроїти світові потужності відновлюваних джерел енергії до 2030 року та подвоїти показники енергоефективності. Протягом другого тижня учасники мають домовитися про скорочення використання викопного палива, адже без цих зусиль зменшити кількість викидів буде неможливо.
Позиція України
На конференції Україну представляли близько 100 делегатів з різних міністерств та громадських організацій. Окрім того, країна вдруге представила свій павільйон, який присвячений:
- блок "Каховка" – наслідки підриву росіянами греблі Каховської ГЕС ;
- “Наслідки” – шкоді від війни;
- “Відновлення” – відбудові зруйнованого.
У павільйоні встановили інсталяцію “Дах”, яка присвячена трагедії затоплення. Вона стала популярним місцем конференції. Так низка політиків та інших учасників фотографувалися на фоні затоплення, яке забрало життя людей, тисяч тварин та спричинило колосальне забруднення.
Під час конференції замміністра захисту довкілля та природних ресурсів Вікторія Киреєва розповіла світу про катастрофічні наслідки війни для клімату. Так за 18 місяців повномасштабної агресії в атмосферу потрапило 150 мільйонів тонн CO2–еквіваленту, що дорівнює річним викидам Бельгії.
Також міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець презентував стратегію Net Zero (тобто "чистого нуля") до 2050 та першу версію Національного плану з енергетики та клімату для України.
Україна також провела низку двосторонніх зустрічей та уклала угоди з:
- Німеччиною – щодо євроінтеграції сфери захисту довкілля, подолання наслідків російської агресії для довкілля, підтримці відновлення, впровадження систем торгівлі квотами на викиди парникових газів та моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів (МЗВ);
- Фінляндією – щодо удосконалення державної системи моніторингу атмосферного повітря в Україні, а також обміну досвідом;
- Японією – щодо реалізації меморандуму про декарбонізацію різних секторів економіки.
Окрім того, Україна уклала меморандум з Італією щодо:
- передачі технологій та розбудови потенціалу у секторі відновлюваної енергії та енергоефективності;
- обміну найкращими практиками та знаннями в енергетичному переході та інноваційних технологіях у процесі декарбонізації; прискорення розгортання та використання відновлюваного водню, біогазу та біометану;
- посилення участі громадськості та обмін передовим досвідом в управлінні енергетичною системою, включно з редакцією Національного енергетичного та кліматичного планів (NECP).
Варто зазначити, що президентка Асоціації професіоналів довкілля (PAEW) Людмила Циганок наголосила на необхідності реальних дій, а не обговорень.
“Може вже час зменшити кількість міжнародних форумів і дискусій і зосередитися на реалізації конкретних проєктів? Може час втілити всі обіцянки, які даються міжнародним партнерам і власним громадам, бізнесу, інвесторам? А через рік всім показати результат? Показати, що ми справді гідний і надійний європейський партнер? Нам допоможуть, в нас вірять, ми можемо – але ж час робити, а не імітувати”, – написала вона на своїй сторінці у Facebook.
На початку другого тижня конференції Україна ініціювала запровадження механізму Agressor refunds (агресор платить), щоб змусити росію відшкодувати завдані довкіллю та клімату збитки.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, у Вільнюсі, Литва, закінчилася чотириденна конференція "Зелене відновлення України" (Ukraine Green Recovery Conference), під час якої обговорили поточну екошкоду від війни, а також стратегії та конкретні рішення для зеленого відновлення.
