Опале листя вбирає в себе майже всю "таблицю Менделєєва" – у диму від його спалювання міститься значна кількість важких металів та інших токсичних сполук (свинцю, ртуті, ангідриду, сажі тощо). Унаслідок цього дим від багаття з листя і трави має у 350 разів більше шкідливих речовин, ніж дим від куріння.
Про це написав Олег Тітамир, президент ГО "Українська організація захисту споживачів послуг", для колонки в ZN.UA.
"Небезпеку від спалювання рослинних "решток" важко переоцінити. Про неї періодично попереджають ЗМІ, урядовці, зокрема чиновники Держслужби з надзвичайних ситуацій (ДСНС), експерти і представники громадського сектора", – зазначив він.
Загалом же, акцентував Тітамир, варто нагадати про наріжні фактори ризику. За його словами, це такі:
- спалення сухостою призводить до значного забруднення повітря, оскільки в опалому листі й сухій траві містяться численні токсичні речовини.
За даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, з однієї тонни листя виділяється 9 кг мікрочастинок пилу.
"Крім того, в атмосферу випаровуються сполуки бензопірену, а одна тонна тліючого листя виділяє 30 кг оксиду вуглецю, більше відомого як чадний газ. Що ж стосується сухої трави, то в процесі її спалювання можуть виділятися ще й украй небезпечні для довкілля випари пестицидів та інших мінеральних добрив, якими обробляли насадження для підвищення врожайності. Увесь цей "букет" отруює й так забруднену атмосферу в нашій країні, спричиняє опади з "хімією", у рази посилює парниковий ефект. Це при тому що Україна хронічно перевищує квоти на викиди газів, встановлені зобов’язаннями за Кіотським протоколом та Паризькою кліматичною угодою", – наголосив експерт.
- унаслідок спалювання листя й трави повітря забруднюється хімічними сполуками, що становить надвисоку небезпеку для людського здоров’я.
Тітамир пояснив, як та чи інші токсична речовина впливає на людський організм:
"Бензопірен здатен викликати онкологічні захворювання, чадний газ блокує постачання кисню до людського організму, спричиняючи тяжкі хвороби органів дихання та серцево-судинної системи (зокрема астму, інфаркт, інсульт тощо). Діоксид вуглецю і важкі метали спричиняють отруєння організму, подразнення тканин, респіраторні, алергічні та інші захворювання. Наприклад, за даними медичних досліджень, одна година, проведена біля токсичного багаття, в якому горять опале листя або суха трава, за своїм руйнівним для здоров’я ефектом дорівнює п’ятьом годинам перебування на запрудженій автотрасі. Крім того, дим від багаття з листя і трави має у 350 разів більше шкідливих речовин, ніж дим від куріння".
- спалювання сухостою в рази посилює пожежну небезпеку в країні.
За висновками ДСНС, саме необачне підпалювання сухої трави й очерету домогосподарствами призвело до руйнівних пожеж у більшості українських регіонів навесні минулого року.
"Саме антропогенний фактор, коли місцеві мешканці спалювали опале листя, суху траву та стерню на полях, спричинив масштабне займання лісу в Луганщині влітку 2020 р., унаслідок якого загинуло п’ятеро людей і вщент вигоріли десятки житлових будинків. Зайве казати про вкрай негативний ефект і втрати з державного бюджету на ліквідацію наслідків цих страшних пожеж, — лише на допомогу постраждалим із Луганського регіону уряд виділив 185 млн грн", – додав експерт.
За даними Держлісагентства, загалом економічні збитки для держави тоді становили аж 5 млрд грн.
- небезпечне поводження з рослинними відходами призводить до руйнації біогеоценозу та екосистеми загалом.
Тітамир наголосив, що бездумне спалювання листя і сухої трави призводить до знищення ґрунтового покрову, адже вигорають безпосередньо рослинні залишки та гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми та корисні комахи, що зимують у листі. Через це швидко розплоджуються шкідники сільгоспкультур.
"У природних умовах, коли листя перегниває, необхідні для розвитку рослин речовини повертаються в ґрунт. Під час згоряння ж утворюється зола, яка спричиняє його збіднення. До того ж знищення природної листяної підстилки, яку спалюють, призводить до вдвічі-вчетверо більшого промерзання ґрунту, а також — до ерозії чорноземного шару", – зазначив експерт.
Також він нагадав, що водночас спалення сухостою завдає величезної шкоди фауні: масово гинуть від пожеж або нестачі їжі дрібні ссавці, птахи й земноводні, а отже знищується екосистема, вона на роки втрачає здатність до відтворення. Ці ареали надовго стають непридатними для ведення сільського господарства, економічні збитки можуть обчислюватися мільярдами гривень.
Як повідомляла ЕкоПолітика, учені дійшли висновку, що вдихання диму від спаленого листя скорочує життя.
