З 10 до 21 листопада у бразильському Белені триватиме Конференція ООН з питань зміни клімату COP30. Двотижневі переговори зберуть делегатів з усього світу, які зосередяться на головній меті – подоланні кліматичної кризи на планеті завдяки конкретним діям.
Поки не пізно
Напередодні кліматичної конференції низка досліджень та експертів повідомляли, що людству з нинішніми темпами обмеження парникових викидів не вдасться досягнути цілі Паризької угоди.
Зокрема, у звіті Програми ООН із навколишнього середовища (UNEP) ішлося, що підвищення глобальної температури на 1,5 °C відбудеться вже наступного десятиліття. Це невідворотно, і щоб у майбутньому повернутися до визначеної в Парижі мети, державам доведеться докласти додаткових зусиль.
Тож на цьогорічній COP30 планують говорити більш предметно, а не на рівні декларацій добрих намірів. У повідомленні Рамкової конвенції ООН про зміни клімату (UNFCCC) зазначено:
"Акцент змістився до реального виконання зобов’язань – перевтілення НВВ на конкретні заходи, які пришвидшать перехід до чистої енергії, зміцнять інститути та принесуть відчутну користь людям і планеті".
Геополітична турбулентність
Питання рішучих дій для уникнення кліматичної катастрофи стало слабким місцем для світових лідерів.
США послідовно відсторонюються від екологічного вектору. В перший же день президентства Дональда Трампа Сполучені Штати вийшли з Паризької кліматичної угоди. Тож інформація про те, що Білий дім вирішив не відправляти на СОР30 посадовців високого рангу, стала хоч і неприємною, але очікуваною.
Викликає невдоволення європейців і позиція Китаю. Продукуючи 30% світових викидів, країна не зробила жодного внеску у боротьбу зі змінами клімату. Тож у ЄС закликали КНР докладати більше екологічних зусиль, відповідних її економічному розвитку та забрудненню планети.
Світове лідерство в боротьбі з кліматичними змінами й далі утримує Євросоюз. Проте навіть у цій екосвідомій спільноті є внутрішні течії, які заважають єдності у кліматичних амбіціях.
ЄС ледь устиг узгодити спільну ціль до СОР30. До 2040 року тут планують скоротити викиди на 90% порівняно з рівнем 1990 року, проте з деякими послабленнями. Зокрема, йдеться про вуглецеві кредити, які фактично можуть знизити цей показник на 5%.
Зобов’язання України
Минулого тижня свій Національно визначений внесок оприлюднила й Україна. До 2035 року запланували скоротити викиди парникових газів на понад 65% від рівня 1990 року.
До фінального показника дійшли не відразу. У червні у проєкті НВВ2 Міндовкілля пропонувало 68–73%. Проте тоді не було враховано позицію бізнесу, який вважав ці цифри нереалістичними через ситуацію в країні.
ЕкоПолітика слідкуватиме за головними подіями COP30.
