У 20-ти областях України через війну критично не вистачає води

У 20-ти областях України через війну критично не вистачає води shutterstock
Катерина Бєлоусова

Після 2050 року Україна може почати імпорти воду

В Україні через зміну  клімату та військову агресію рф водна безпека опинилась під загрозою, адже більшість великих річок та озер обміліли та забруднені, а малі водойми – на межі зникнення.

Критична нестача води – проблема, що актуальна вже для двадцяти областей України, пише депутат Київської міськради VIII скликання Костянтин Яловий у Facebook.

Так нещодавно в озері Синевир зафіксували рекордне зниження рівня води, адже на Закарпатті вже кілька місяців триває засуха. Також стрімко висихають озера і на Сході, у захопленому Сєвєродонецьку.

“Ще до війни ситуація з питною водою була далеко не найкращою”, – зазначив Яловий.

Так Україна входить до кількох рейтингів країн з найскромнішими запасами води. І хоча північ і захід  відносно непогано забезпечені водою, за даними фонду “Відродження” водний дефіцит у центрі становить 159–222 мм на рік, а на півдні – понад 460 мм. 

Аграрії цих регіонів вже не перший рік стикаються з втратою частини врожаю через посуху. Однак через зміну клімату та потепління “водна криза” буде посилюватись. 

Також на водні ресурси негативно впливає війна. Постійні обстріли та замінування, знищення промислових об’єктів призводять до додаткового забруднення наземних та підземних вод. 

“Варварський забір води з Каховського водосховища для постачання в окупований Крим вже призвів до різкого падіння рівня води у Дніпрі на півдні. І, на жаль, нечасті дощі не компенсують цих втрат”, – пише Яловий.

За липень водосховища Середнього Дніпра поповнились лише на 45% норми.

Він також зазначив, що прогнози на майбутнє невтішні. Адже клімат в Україні матиме тривалі періоди без дощів, під час яких відбуватиметься падіння рівня ґрунтових вод, пересихання дрібних річок та колодязів у домогосподарствах. 

За прогнозами вчених з 2041 року можливе значне скорочення місцевого поверхневого стоку у річках в Херсонській, Одеській, Миколаївській, Дніпропетровській та Запорізькій областях. 

“Кліматичний стік” може зменшитися:

  • у Запорізькій області в 10 раз;
  • у Дніпропетровській – у 6;
  • у Миколаївській – у 3,6 рази;
  • в Криму – удвічі;
  • в басейнах Південного Бугу та Дністра – більш ніж на третину.

Це може призвести до того, що у найближчі 30 років дефіцит прісної води зростатиме, а після 2050 року Україна може навіть перейти до її імпорту. 

“Щоб цього не сталось – наша післявоєнна відбудова має враховувати потенційний вплив кліматичних змін та змінити підходи до ведення аграрного господарства на більш раціональні”, – зазначив Яловий. 

Також необхідно забезпечити збереження грунтових вод, знизити замулення водойм, збудувати сучасні системи очищення стічних вод, які дозволяють використовувати їх повторно. А після звільнення Криму від окупації – організувати водопостачання півострова з урахуванням новітніх технологій.

“Після нашої перемоги Україна нарешті має навести лад у своєму водному господарстві. Інакше ризик їх втратити остаточно стане нашою сумною реальністю”, – підсумував він.

Нагадаємо, міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко заявив, що проблеми з посухою та зміною клімату гостро стоять не тільки в Південній, а й Центральній Україні.

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, за роки незалежності в Україні зникли понад 10 тисяч річок. 

Читайте також
СТВ в Україні: детальний аналіз всіх законопроєктів без зайвих слів
СТВ в Україні: детальний аналіз всіх законопроєктів без зайвих слів

Чотири законопроєкти, один вуглецевий ринок і мільярди майбутніх надходжень: розбираємо, хто на що претендує

Евакуація туристів, зупинка АЕС, річки, якими ходять пішки: огляд катастроф ЄС
Евакуація туристів, зупинка АЕС, річки, якими ходять пішки: огляд катастроф ЄС

Посуха та лісові пожежі продовжують тероризувати країни

Хронологія законотворчих ініціатив щодо НСТВ: ключові моменти всіх законопроєктів
Хронологія законотворчих ініціатив щодо НСТВ: ключові моменти всіх законопроєктів

Чиновники та депутати пропонують різні відповіді на два ключових питання: скільки підприємствам доведеться платити за викиди та хто отримає зібрані багатомільярдні ресурси

Громади Яремче та Сколе нищать природу, паразитуючи на екологічному бренді — активісти
Громади Яремче та Сколе нищать природу, паразитуючи на екологічному бренді — активісти

Старовікові ліси Карпат влада планує вирубати під новий курорт, а на полонинах звести чергову ВЕС