ТОП-7 невідомих фактів про Центральне Сховище відпрацьованого ядерного палива в Чорнобилі ЕкоПолітика

ТОП-7 невідомих фактів про Центральне Сховище відпрацьованого ядерного палива в Чорнобилі

Аркадій Поляк

ЦСВЯП – це місце для зберігання відпрацьованого ядерного палива з трьох атомних електростанцій – Рівненської, Хмельницької та Південно-Української

ЕкоПолітика побувала на місці будівництва Центрального Сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) в Чорнобилі і зібрала для своїх читачів факти про об'єкт, які маловідомі широкому загалу.

  • ЦСВЯП — це єдиний об’єкт для зберігання відпрацьованого ядерного палива в Україні?

Ні. В Чорнобильській зоні експлуатуються сховище відпрацьованого ядерного палива (СВЯП-1) та сховище відпрацьованого ядерного палива (СВЯП-2), а на Запорізькій АЕС експлуатується своє сховище.

Справа в тому, що СВЯП-1 – це сховище "мокрого типу", яке було побудовано ще при Радянському Союзі. Там зберігається паливо з трьох блоків Чорнобильській АЕС – понад 21 000 зборок. Вони знаходяться у воді, що припустимо тільки протягом певного часу. Наразі цей об’єкт вже не відповідає сучасним стандартам. Ось для цього на промисловому майданчику вже побудовано сховище "сухого" типу СВЯП-2, куди Чорнобильська АЕС розпочала вивозити відпрацьоване паливо для зберігання протягом ще 100 років.

ЦСВЯП (основне слово тут – центральне) – це місце для зберігання відпрацьованого ядерного палива з трьох атомних електростанцій – Рівненської, Хмельницької та Південно-Української. Для Запорізької є своє сховище.

ЕкоПолітика

  • Для чого будується ЦСВЯП?

Перше – ми економимо кошти, а це близько $200 млн, якщо не вивозити відпрацьоване ядерне паливо за кордон. Як пояснив заступник генерального директора ВП "Атомпроектінжиніринг" Володимир Холоша, Україна планує завершити співробітництво в цьому питанні з Росією.

Саме там відпрацьоване ядерне паливо переробляється, а значить, вилучаються продукти поділу, які можуть знову використатися повторно в циклі. До речі, після цього процесу всі радіоактивні відходи повертаються знову в Україну. І, фактично, потім потрібно ще платити гроші за продукти зберігання. Планується побудувати новий об’єкт для вже осклованих високорадіоктивних відходів на полігоні "Вектор".

ЕкоПолітика

  • Чи можна вважати ЦСВЯП – ядерним "могильником"?

Ні. Тут основний момент, шо відпрацьоване ядерне паливо можна регенерувати. Є технології, які дають можливість провести з паливними елементами низку операцій, відокремити їх, і внести повторно в паливний цикл. На сьогоднішній день вартість регенерації відпрацьованого ядерного палива досить велика. Як підкреслив т.в.о. голови "Енергоатому" Петро Котін, наразі невелика кількість країн володіє такою технологією, фактично не більше трьох, але Україна буде над нею працювати. Звичайно що, через 100 років вона з’явиться.

ЕкоПолітика

  • Вся технологія ЦСВЯП належить американській компанії HOLTEC? Яка вона?

Так! Застосовується двобар’єрна технологія сухого довгострокового зберігання відпрацьованого ядерного палива у середовищі з інертного газу у контейнерах з пасивним повітряним охолодженням. Технологія розроблена спеціально для України. Отже, ЦСВЯП – це високотехнологічний об’єкт з максимальним рівнем ядерної та радіаційної безпеки.

На майданчику ЦСВЯП буде розташовано 458 металобетонних контейнерів HI-STORM, які можуть вмістити  16 529 відпрацьованих паливних збірок. Багатошарові контейнери HI-STAR  подаються до цього об’єкту по залізниці, вони містять багатоцільовий циліндричніий контейнер (БЦК) із спеціальної сталі з подвійним корпусом, який герметизується зварюванням. Вже на майданчику ЦСВЯП відбуватиметься перевантаження БЦК із транспортних HI -STAR до контейнерів зберігання HI-STORM. Цьому допоможе потужний кран, адже вага контейнера – 200 тонн. Їх завантажуватимуть на вертикальний контейнерний транспортер, що перевозитиме на місце зберігання. Це триватиме 50 років, доки у сховищі не заповнять всі 458 контейнерів.

ЕкоПолітика

  • Чи може цей проєкт завдати шкоди навколишньому середовищу?

Ні. Фахівці стверджують, що зона потенційного впливу на довкілля (навіть, якщо станеться аварія) охопила б не більше 1 км. Найближчі до ЦСВЯП – смт Іванків – розташований у 40 км, а до Києва – 11о км.

"З точки зору впливу на людей – дуже безпечний проєкт, бо поблизу люди не живуть. Якщо і станеться аварія, іонізуюче випромінювання не буде більше 600 метрів. Отже, вплив неможливий, навіть, якщо буде пожежа", — пояснює Холоша.

Нагадаємо, з 2000 року за цією технологію вже працює сховище на ЗАЄС, і воно вже довело свою екологічність.

ЕкоПолітика

  • Як часто завозитиметься відпрацьоване ядерне паливо на ЦСВЯП?

У нас існує чотирирічний паливний цикл. Отже, під час ремонту вивантажується одна четверта активної зони та завантажується свіже ядерне паливо. Загалом, планується протягом шести років з кожного блоку раз на півтора роки відправляти на зберігання вже відпрацьоване ядерне паливо.

ЕкоПолітика

  • Скільки загалом коштує проєкт?

Загальна вартість $45 млрд.

ЕкоПолітика

Читайте також
Держагентство з управління зоною відчуження отримало нового керівника
Держагентство з управління зоною відчуження отримало нового керівника

Депутати та екоактивісти систематично заявляють про порушення у Чорнобильській зоні

Україна у 2023 році витратила 2,11 млрд грн на утримання Чорнобильскої зони відчуження
Україна у 2023 році витратила 2,11 млрд грн на утримання Чорнобильскої зони відчуження

У 2024 році заплановано витратити 2,49 млрд грн на управління зоною відчуження

Нацбанк випустив нову ювілейну монету "Лелека чорний"
Нацбанк випустив нову ювілейну монету "Лелека чорний"

Це четверта монета з серії, яка присвячена відродженню дикої природи на території Чорнобильського заповідника